Нарешті завершилося нашестя «Титана» на Закарпаття. Чому так? Бо ж армянці справили більш як пристойне враження, вибивши господарів із Кубка України, а сьогодні ледь не відібравши очки у «Закарпаття» в чемпіонаті.
Після матчу середи у рамках Кубка, який ужгородці програли «Титану» 2:3, тільки лінивий не прогнозував звитягу колективу Ігоря Гамули у суботньому двобої. Мовляв, як так, нам обов’язково треба взяти реванш. Тим паче, що в чемпіонаті наставник обіцяв задіяти основну обойму. Те, що вона на голову сильніша за опонента, не викликало сумніву.
Можливо, воно й так, однак події на полі «Авангарду» здивували своєю непередбачуваністю. Особливо перший тайм. Нехай «Титан» і не спромігся на забитий м’яч, проте змусив закарпатську публіку невдоволено гудіти. Армянці не дозволяли господарям довго тримати «шкіряного», тож часто їхні атаки заходили в тупик. Проблеми в нападі проглядалися ще й через низьку активність флангів ужгородців.
Перший реальний момент відзначитися втратив Матвій Бобаль на 23-й хвилині. Вийшовши з гострого кута на побачення з голкіпером форвард схибив. Схожих епізодів у Моті, на жаль, у суботу було вдосталь. Не інакше як підвело голеве чуття…
Збився приціл і в інших закарпатців, які попри відверто «ніяку» гру у стартовій сорокап’ятихвилинці, таки мали шанси відсвяткувати взяття воріт. Та що, коли на відмінно матч проводив страж армянців Артем Кошелєв. Після класного удару з 23-х метрів Артюха та відвертого ляпу своєї оборони, яка випустила Юрія Штурка у центрі штрафного майданчика, він рятував «Титан». Було це на 34-й і 46-й хвилинах відповідно.
Аби до успіху в Кубку України додати ще й не менш сенсаційно здобуті очки у чемпіонаті, «Титану» не вистачило фізичної витримки на наступні 45 хвилин. Якщо Ігор Гамула дозволив собі зробити одинадцять (!) замін у стартовому складі, то коуч армянців Микола Федоренко випустив тільки двох свіжих футболістів у порівнянні з матчем у середу — Дмитра Мартишова і Романа Климентовського. Не дивина, що ледь не відразу опісля перерви «Титан» почав «плавитися».
Віддамо належне і господарям, які, схоже, отримали добрячого прочухана від наставника на відпочину, і заграли «цікавіше». Зокрема додали швидкості думці, краще запрацювали і фланги. Та що, коли Матвій Бобаль марнував момент за моментом. Згадаймо хоча б такі: Бобаль вийшов віч на віч з Кошелєвим, однак технічно пробити голкіпера йому не вдалося; на 59-й, опісля цього на 5 хвилин, Бобаль знову один на один з воротарем; 62-га хвилина — з гострого кута Бобаль вкотре виривається за спини захисників. І що?..
Промахи Моті, на радість місцевій публіці, не стали фатальними для «Закарпаття». Забив… Микола. Ні, не Гібалюк, а Чарлі Невуче, якого так йменують фанати. Форвард нічим особливим не вирізнявся, та вже в другому таймі його прорвало аж на дві хвилини. За цей час, а саме на 65-й і 67-й, Чарлес двічі опинявся без опіки у кількох метрах від лінії воріт. І не схибив! Заради об’єктивності напишу — «активну» участь у взяттях воріт брали й оборонці «Титана», які відверто прогавили нападника.
«Закарпаття» забило і відійшло у захист. Та армянці цим не скористалися. Певно повважали, що в Ужгороді завдання-мінімум вони виконали у кубковому матчі. Принаймні про це автору матеріалу відверто зізнався головний тренер «Титана» Микола Федоренко.
