Ужгородське «Закарпаття» поступилося в Алчевську у так званій «битві лідерів». Програючи після першого тайму 2:0 закарпатці зуміли зрівняти рахунок, але на 67 хвилині пропустили третій м’яч. Відновити статус кво підопічні Гамули не змогли.

• 

Ігор Гамула (головний тренер ФК «Закарпаття»):

– Хороша гра з великою кількістю гольових моментів. Хороший футбол. Але, ми сьогодні не заслуговували на поразку. Хоч убийте мене, хоч розстріляйте. Але, це футбол. Нам зараховують незрозумілі голи. Суддівську тему я ніколи не коментую, але грають два лідери – поставте нормального суддю. Хлопчик бігає, йому хтось в голову дасть один раз – він загубиться. Асистент теж незрозумілий. Але, знову ж таки, це демагогія. А так, вітаю «Сталь» з перемогою. Хороша гра, хороша команда – лідер по праву. Але, ще раз говорю, ми могли уникнути поразки, і не повинні були програвати. Вітаю вас з перемогою, всього вам найкращого.

Команда активно почала другий тайм. Що в перерві ви сказали гравцям?

– Нічого не сказав. Ми і перший тайм непогано виглядали, ми його не програли. Просто відмінний удар вийшов у футболіста. Другий гол взагалі незрозумілий, м'яч там ніяк не міг залетіти. Там і воротар був, і захисник на стійці. Хоча, не можу судити, арбітр можливо бачив. Але, це, звичайно, неподобство. Футболістам сказав продовжувати грати в такому руслі, тому що ми мали вдосталь моментів. Сергій взагалі в першому таймі в порожні ворота не попав. Після перерви ми забили два м'ячі, але потім десять хвилин провалили. Згодом, знову почали грати, і на останніх хвилинах, навіть, мали два моменти. Знову ж таки, говорю – нічийна гра. Сто відсотків нічийна. Це однозначно – хоч ображайтеся, хоч не ображайтеся. Не кажу, що ми повинні були вигравати, але програвати теж не мали. Вам успіхів. Це моє місто, моє дитинство, моя молодість. Тут у мене мама живе, слава Богу, здоров'я їй – їй вісімдесят п'ять років. Кожну вільну хвилинку я завжди тут, приїжджаю в Алчевськ. Завжди радий перемогам Алчевська, бажаю всього найкращого.

Анатолій Волобуєв (головний тренер ФК «Сталь»):

– Я задоволений і грою, і результатом. Сьогодні ми по грі обіграли команду, яка в минулому сезоні була в прем'єр-лізі. У другому таймі ми швидко пропустили два м'ячі, трішки понервували, але потім все стало на свої місця. Хочу подякувати хлопцям за самовіддачу і хорошу гру.

Сьогодні команда не зовсім переконливо діяла в обороні.

– Команда діяла переконливо і в обороні, і в атаці. Це гра, були моменти – ми не забили, були моменти – вони не забили. Ми самі привозили собі моменти. Особливо останній, коли помилився Кондратюк. Але, грали з командою, яка ставить конкретне завдання, – повернення в прем'єра-лігу. Ми забили три чисті м'ячі. Знаю, що мій колега тут за суддівство розповідав – хай йому буде соромно за свої слова, за те, що він зачіпає цю тему. Що суддя? Ми чисто забили перший м'яч, ми класично забили третій м'яч. Другий гол теж був, але головний арбітр цього не бачив. Він відразу ж повинен був показати на центр, щоб не бігали за бічним. Якщо м'яч на півметра або близько метра пересікає лінію – як можна не побачити? Бічний арбітр відразу побіг на центр, ми на лавці відразу побачили. Арбітр – молодий хлопець, але всі ми були молодими. Колись ми йшли в перший клас, колись в інститут поступали, колись йшли перший день на роботу – нічого. Були багато моментів, коли і ми повинні були пред'являти арбітрові претензії. Шевченку п'ять разів стрибали на спину. Вони забили два м'ячі, хто їм заважав забивати ще? Вважаю, що молодий арбітр сьогодні впорався з грою. Нічого, Ігор охолоне. Так буває, що висловишся в емоціях, потім поглянеш запис, і стає соромно.

• ФК "Закарпаття"
• Сталь