Чому на Закарпатті різко зросла вартість балона газу, кому це вигідно і, попри високі ціни, чому з поставкою балонів проблеми? 

«Ще місяць тому ми купували балон газу за 90 гривень, а вже вчора нам привезли за 150», – пожалівся мені житель Солотвина Михайло Шастун. Чоловік не розуміє, що сталося, чому ціна так різко зросла? І найголовніше – співпало все якраз із паводками, котрі двічі за останній  місяць спіткали село.

«У  мене затопило повністю весь город, вода тиждень стояла, згнила вся картопля, розсада, загалом усе! Садити по-новому – нема чим. Не знаю, що робитиму, з чого житиму. Тим більше, підозрюю, погнило через воду всюди по області, урожаю не буде, продукти точно подорожчають. Не буде ні що варити, ні на чому, бо газ уже як золото. Хоч лягай і вмирай…»

Михайло каже, що чимало людей скаржаться, але  відповіді не отримують. Зростання  вартості газу, як то кажуть, лише підливає масла у вогонь…

Кому «скраплену цивілізацію»?

Закарпаття  нині газифіковане відсотків на 60. Тому попит на скраплений газ стабільний. Коли взимку ще можна погрітися й приготувати їжу на печі, то влітку ця справа перетворюється на справжнє пекло. За даними Головного управління економіки Закарпатської ОДА, у краї майже 107 тисяч газобалонних установок. Якщо врахувати, що в середньому по одній такій на родину, а родина в нас, за статистикою, складається із трьох осіб, то проблема охоплює понад 300 тисяч закарпатців. Із мільйона з гаком населення області – це близько чверті, тобто таки багатенько.

Постачанням блакитного палива в балонах для потреб мешканців області займаються наразі три підприємства – ТОВ «Альфа-Сервіс Груп», МПП «Новатор» та ВАТ «Закарпатгаз». Перше обслуговує 86 % ринку.

Звідки ноги ростуть

Досі  в Україні газ для потреб населення  продавали виключно  на спеціалізованих аукціонах і за спеціальною ціною (удвічі нижчою за комерційну). Тобто, приміром, на початку року тонна такого блакитного палива для людей коштувала близько 2,7 тис. грн., а комерційна ціна перевищувала 5 тисяч. Нижча вартість закупівлі – нижча вартість продажу в балонах. Наші підприємства, як і суб’єкти господарювання з усіх інших регіонів України, виходять на біржу, купують паливо, відтак доставляють «додому», «розливають» у балони і постачають населенню.

Принаймні так  було досі, проте з якихось невідомих причин низку підприємств по всій Україні  до участі в аукціонах просто перестали допускати. За словами генерального директора ТОВ «Альфа-Сервіс Груп» Валерія Григор’єва, з листопада минулого року розпочалися перебої з постачанням газу, а вірніше – проблеми з аукціоном. Загострилася проблема у квітні: 23-го аукціон провели, згодом анулювали, за кілька днів ситуація повторилася.

Оскільки  на травень цього року всі «газові запаси» вичерпалися, підприємцям довелося купувати блакитне паливо дорожче – у комерційних структур. І, як розповідає Валерій Григор’єв, вартість одного балона скрапленого газу наповненням 21 кг, з урахуванням ПДВ, склала 150 гривень. Буде можливість купувати на спеціалізованому аукціоні, за словами підприємця, – буде й ціна для населення нижча.

Певна річ, таке зростання ціни викликало обурення закарпатців, але воно, принаймні, чітко пояснюється. Проте очікувати на повернення ситуації у звичне русло, вочевидь, таки не доводиться, бо розвиток подальших подій загнав і закарпатських, і частину інших учасників цього ринку по всій Україні у глухий кут. У травні Українська аграрна біржа провела ще кілька аукціонів, проте низку підприємств до участі в них не допустила. «Ми виконали всі умови, що ставляться до покупців скрапленого газу на спеціалізованому аукціоні, проте з незрозумілих причин нас до торгів не допустили. Так само, як і ще десятки підприємств по всій Україні», – розповів директор МПП «Новатор» Михайло Микулянич. За його словами, пояснення при цьому найрізноманітніші. Спочатку усно учасникам розтлумачили так: не допустили їх тому, що не мають відповідного погодження від ДГ «Газ України». Чому про це учасників ринку не повідомили – відповіді немає. Так само, як і  до кого звертатися в ДК, яка процедура погодження дозволу на участь у торгах. «Інша версія: недопущення до участі в аукціоні – це рішення аукціонного комітету. Жодного документа, копії протоколу, що підтверджував би таку позицію аукціонного комітету, підприємцям надано не було», – каже підприємець.

При цьому, розповідають підприємці, на певні роздуми наштовхує ще один цікавий факт. «Йдеться про аналіз поведінки окремих покупців на позачерговому спеціалізованому аукціоні № 125/д від 14.05.2010 року. До участі в цих торгах допустили тільки відкриті акціонерні товариства (так звані обл- та міськгази). Суб’єктів господарювання з іншою організаційно-правовою формою на торги не допустили, крім трьох, які скупили переважну більшість», – розповідає юрисконсульт Сергій Петрецький. Тут і виникає питання: оскільки обл- та міськгази мають організаційну форму ВАТ, тобто є приватними структурами, так само як і ТОВ  чи МПП, т о виходить, що, попри всі заявки влади, у нас таки не всі рівні перед законом?

Хоча, якщо чесно, допуск до участі в аукціонах  виключно облгазів теж наводить на певні роздуми про корупційні схеми та про лобіювання інтересів. А, з іншого боку, можливо, в інших областях України облгази – потужні структури. У нашому ж краї це підприємство не має під собою і 10 % ринку. Тобто зараз на нього перекласти обов’язки забезпечувати скрапленим газом усю Закарпатську область просто фізично неможливо – не подужає. «Для цього потрібна матеріальна база, автомобілі для розвезення балонів, заправки, працівники, спеціальне устаткування. Якщо нам виділять кошти на все це, то можна говорити про забезпечення всього регіону, якщо ж – ні… А хто дасть такі гроші?»  – каже заступник генерального директора ВАТ «Закарпатгаз» Павло Нагірний.

Без виходу?

Підприємці пишуть листи до Кабміну, Аукціонного комітету, Української аграрної біржі, Мінпаливенерго, Мінекономіки, Антимонопольного комітету, просять нову державну владу втрутитися в ситуацію – та поки що безрезультатно. «Ми говоримо, що такі дії окремих посадових осіб, які перешкоджають роботі суб’єктів господарювання на ринку скрапленого газу, не тільки підривають авторитет підприємства та кидають тінь на його діяльність, а й створюють підстави для суспільного невдоволення новим керівництвом виконавчої влади. Бо ж простим людям – користувачам та споживачам скрапленого газу в балонах – не поясниш, що не влада винна в проблемі, а окремі суб’єкти, які відстоюють та лобіюють незрозумілі інтереси», – прокоментував юрисконсульт ТОВ «Альфа-сервіс Груп».

Як  розповів заступник голови Закарпатської ОДА Володимир Гоблик, від адміністрації також надіслані численні звернення до столиці, в яких йдеться про «глибоку стурбованість ситуацією, що склалася на спеціалізованих аукціонах із продажу скрапленого газу для потреб населення». Чиновники наголошують і на тому, що отримувані останнім часом  на спеціалізованих аукціонах обсяги скрапленого газу не задовольняють потреби населення: за річної потреби щонайменше в 4,5 тис. тонн Закарпаття отримало, приміром, торік лише 2,6 тисячі. Решту доводиться забезпечувати комерційним газом, а звідси й подорожчання.

Біда  ж у тім, що наслідком подібних дій біржі може стати те, що ціна на балон скрапленого газу для  побутових потреб населення буде вищою, ніж на автозаправних станціях. Відповідно населення неконтрольовано скуповуватиме газ у балонах на заправках, що небезпечно й заборонено. «У результаті, спеціалізовані підприємства будуть вимушені скоротити штат працівників, ліквідувати аварійно-диспетчерські служби і відмовитися від обслуговування газобалонних установок у населення. Це, у свою чергу, може призвести до систематичних нещасних випадків, пов’язаних із використанням газу в побуті», – уточнив В. Гоблик.

Самі ж «газовики» додають: балони постійно потрібно обслуговувати, перевіряти їх на справність, а після двох-трьох заправок замінювати вентилі, сальники, прокладки тощо. Інакше вони вийдуть із ладу. Якщо ж балони повертаються на «рідне» підприємство, то техніки перевіряють справність усіх деталей, замінюють їх; якщо балони постійно знаходитимуться на руках у людей, технічне обслуговування ніхто не проводитиме і це призведе до витоків газу та вибухів. Лише за останній рік, за даними територіального управління Держгірпромнагляду, в Закарпатті зареєстровано 8 випадків вибуху газових балонів у побуті, в результаті чого 13 людей постраждали та 4 загинули.

Газовики кажуть, що держава могла б подбати про виділення необхідних лімітів газу для кожної області. І не дозволяти чи то газовидобувним підприємствам, чи то якимось ділкам спекулювати на бідності населення: у даному випадку очевидно, що хтось дуже хоче покласти різницю в мільйони гривень між вартістю спеціалізованого газу та комерційного до власної кишені…

• скраплений газ
• ціна