Хоча коштів на культуру у бюджеті не настільки мало, як очікували
Попри побоювання, що на цей рік на потреби культури не дадуть взагалі нічого, у бюджеті передбачено ріст у середньому на 15,8% до видатків минулого року. Проте це поки на папері, а скільки буде реально — навіть прогнозувати ніхто не береться. Та й скільки з них «з’їдять» тільки енергоносії? І жодної копійки на капітальні вкладення!
Про такі перспективи на 2009-ий розповів начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба. Основним завданням, на тлі нинішньої кризи, каже, є зберегти кадри та мережу закладів.
Обласний бюджет виділяє близько 800 тис. грн. за програмою розвитку культури та мистецтва. Більша частина цих коштів піде на заходи, пов’язані з відзначення 70-річчя Карпатської України. Хоча усе заплановане, зокрема, створення меморіалу Красне Поле, реконструкцію музею Августина Волошина реалізувати навряд чи вдасться — держава грошей не виділяє.
Юрій Глеба обіцяє, що найбільші та найвідоміші фестивалі нашого краю у 2009-му буде збережено і проведено. Близько 170 тис. грн. отримають бібліотеки на оновлення та поповнення книжкових фондів, зокрема, дитячої літератури. Майже 200 тис. грн. (хоч і мало, та добре, що є) заплановано коледжу культури на придбання музичних інструментів. Ще 200 тис. грн. планують виділити на систему охорони музею в Ужгородському замку (відлуння вкрадених торік 4 картин). Хоча на повноцінний захист збірок цього музею потрібно щонайменше півмільйона гривень.
Найбільша біда, що навіть не передбачено у цьому році по галузі культура коштів на капітальні видатки. І це при тому, що наші музеї і бібліотеки, та навіть реконструкція і ремонт обласного драмтеатру і досі, у кращі часи, фінансувалися за залишковим принципом.
За кошторисом, складеним більше трьох років тому, на порятунок Закарпатського обласного українського муздрамтеатру в Ужгороді треба було 16млн. грн., протягом останніх двох років тут було вкладено близько 6 млн., проведено ремонт даху, зараз — фасаду, наступне питання — опалення. Нині теплопостачання здійснюється від старої газової котельні, а нове хочуть зробити індивідуальне й на основі електроенергії.
За словами Юрія Глеби, причини, через які споруду театру було комісійно визнано аварійною, вже усунуто — дах відремонтували, плитку, що осипалася, укріпили, а що небезпечними є якісь несучі конструкції, висновків немає. Те, що театр почав працювати — компроміс, аби він як заклад не вмер остаточно.
Зараз найбільша неприємність у театрі — холоднеча. На концерти глядачі приходять не просто тепло одягнені, а нерідко й з термосами гарячого чаю. Проте актори на роботу ходять сумлінно, готують, як розповів новий (з початку січня) директор облмуздрамтеатру Олег Зайцев, дві прем’єри. Уже в середині березня (до 70-річчя Карпатської України) буде показано виставу «Судний час» за п’єсою автора з Перечина Івана Козака про останні дні Августина Волошина. А у другій половині року планується прем’єра за п’єсою Дмитра Кешелі.
Отож, за словами Зайцева, на сцену театру виходять закарпатські автори і повертаються музичні вистави. Колектив театру уже отримав запрошення від Житомирської ОДА та з Херсону на фестивалі, а Німеччина пропонує закарпатським акторам показати вистави за класичними творами.
Багато «прем’єр» планують і в Закарпатському художньому музеї ім. Й. Бокшая. Зокрема, до сторіччя Федора Манайла та Золтана Шолтеса. У цьому закладі, звідки в театр пішов колишній директор Олег Зайцев, керівником став Франциск Ерфан, провідний науковий спеціаліст і… внук Йосипа Бокшая.
Франциск Павлович розповів, що йде мова про перегляд графіка роботи музею — зараз він працює з 10 до 15 години, що не дуже зручно відвідувачам. Є сподівання і на встановлення автономного опалення, бо, як і в театрі, у музеї дуже холодно. Тому не можна виставити картини з унікальної збірки закарпатських митців. Єдина радість —крило будівлі, де зберігаються полотна, опалюється і нема побоювань, що до часу, коли опалення буде проведено у решту будівлі, картини не доживуть.
На жаль, поки жодних підтверджень про те, що держава у цьому році дасть хоч якісь кошти на продовження реконструкції обласного театру чи ужгородського жупанату, де знаходиться художній музей ім. Бокшая. Проте, за словами Глеби, якщо якісь кошти і будуть, то направлятимуться, насамперед, саме на театр і художній музей. Хоча уже не просто допомоги, а порятунку потребують і обласна філармонія, і багато музеїв, бібліотек.
Лариса ПОДОЛЯК
