У період з 1948 по 1989 роки зусилля комуністичної партії Чехословаччини були направлені на послідовну атеїзацію суспільства, яка йшла рука об руку з наміром змінити спосіб життя громадян. У період встановлення комуністичного режиму в країні (1948-1953) це торкнулося і одного з найулюбленіших свят – Різдва.
Замість Ісуса та святого Миколая (Мікулаша) народу вирішили нав'язати радянського Діда Мороза. Відтепер всім повинна була світити не Віфлеємська зірка з неба, а п'ятикутна червона пентаграма, встановлена над заводами і фабриками.
Колядки про немовлятко Ісуса та Пресвяту Родину мали замінити святкові пісні про Клемента Ґотвальда, вдячні гімни шахтарям чи солдатам, які охороняли кордон нової країни соціалізму.
Науковиця Зузана Гасарова з кафедри історії філософського факультету університету в Нітрі розповіла як тоталітарний режим намагався змінити форму Різдва і створити власні символи.
«По-перше, за уявленнями правлячої влади, мав зникнути головний символ Різдва – немовля Ісус у яслах. У комуністів панувала теза, що якщо немає маленького Ісуса, то не може бути його і дорослого. У боротьбі з ним вирішили зосередитися насамперед на підростаючому поколінні, на дітях. З полиць книжкових магазинів щезли видання для найменших, які презентували «минулу» форму Різдва», — каже Зузана Гасарова виданню aktuality.sk.
Постать Ісуса Христа мала стати «persona non grata» в усіх відношеннях у цей період. Це призвело до того, що різдвяні колядки були заборонені вже наприкінці 1940-х років.
Натомість у 1951 році відбулася "загальнонаціональна подія" - прибуття Діда Мороза у Чехословаччину з Москви – як фігури, яка мала замінити одночасно св. Миколая та Ісуса в одному.
Для цього заходу навіть було створено спеціальну інструкцію, щоб не було помилок. Також було складено список рекомендованих масок, у яких діти з дитсадків та початкових класів могли зустріти Діда Мороза. Тобто те, що мало мати казковий, ігровий характер для дітей, стало організованою пропагандистською справою.
Різдвяна промова тодішнього прем'єр-міністра, а згодом президента Чехословаччини Антоніна Запотоцького у 1952 році по радіо ознаменувала прихід "нових щасливих часів":
«Часи змінилися. Діти робітників уже не народжуються в стайнях... Дитятко Ісус теж виріс і постарів, у нього виросли вуса і він став Дідом Морозом. Він уже не ходить голий і обірваний, він гарно одягнений у дублянку і кожушок. Навіть наші працівники та їхні діти вже не ходять голі та обірвані», – сказав він в ефірі радіо.
На думку історика, цей виступ вищого комуністичного функціонера добре ілюструє, як комуністична партія Чехословаччини намагалася отримати монополію на владу та втрутитися майже в усі сфери життя суспільства.
«Попри всі старання організаторів, здається, перші роки Діда Мороза в Чехословаччині були не дуже вдалими. Незважаючи на те, що комуністичний режим протягом кількох років намагався змінити звичаєві традиції та стерти старий, «незручний» для них характер свят, багато сімей продовжували встановлювати мініатюрні вертепи у своїх домівках і співали «заборонені» колядки. Згодом лише у 1980-х роках навіть офіційні ЗМІ стали повертатися до пов’язування Різдва з постаттю саме Ісуса Христа», – підсумовує Гасарова.
Натомість життя пересічних громадян у ті часи не можна було назвати надто щасливим. У 1950-х м’ясні консерви або сардини також були бажаним різдвяним подарунком, за ними вишикувалися великі черги у гастрономах. Як виглядало Різдво у Чехословаччині у ті часи дивіться у фотогалереї.
