З метою розвитку соляної, лісової та іншої промисловості правителька Австро-Угорської імперії Марія-Терезія та її син Йосип II в кінці XVIII століття проводили політику переселення на Закарпаття австрійців та німців. Переважна більшість «колоністів» осіла в Ужанському. Угочанському та Мараморошському комітатах, пише Перечинський краєзнавчий музей.
– З того часу вони селилися осередками, займаючись сільським господарством і лісовими промислами. Стосовно Перечина, перші німці переселилися сюди з початком будівництва залізниці та фабрики Бантліна в кінці XIX століття. Тоді ж в селище переїхали угорці та чехи. Їх діяльність була пов’язана з організацією і становленням хімзаводу. Це родини Кула, Фішера, Сатлера, Цінзака. Олшовського, Ідера та ін. Серед нащадків німців також сім'ї Гартнера, Гренцера, Шніцера та інших. Їх перечинці називали «швабами», хоча це були не тільки вихідці із Баварії (Німеччина), але й Богемії (Чехія) та Австрії. Також декілька родин «швабів» переїхало сюди вже з міста Мукачева, з сіл Паланок та Підгород, в яких на той час більшість мешканців була німцями. Наприклад, Улріх Медвідь, який приїхав працювати на фабрику Бантліна у 1935 році, походив із швабської родини, а його дружина Юлія була угоркою.
Улріх Медвідь ( на фото в центрі) в новозбудованому магазині "Бакалія" (тепер ресторан "Затишок")
Іноземців поселили біля самої фабрики, для чого було спеціально збудовано 8 будинків на 16 сімей. Місцеві мешканці цю вуличку назвали «Колонією», тепер це вулиця Заводська. Її жителі були переважно католиками і добрими знавцями своєї справи, займали посади інженерів та майстрів на заводі.
Також радимо переглянути коротку історичну довідку про те, як на Закарпатті з’явилися італійці.
