Сечокам'яна хвороба - це хвороба обміну речовин, тому на її розвиток можна вплинути. В першу чергу варто розібратися, що провокує формування конкрементів або піску.
Кліматичні умови грають досить важливу роль. Ні для кого ні секрет, що існують ендемічні райони, в яких високий відсоток пацієнтів з цією патологією. Виною всьому жорстка вода, недолік сонячного світла (дефіцит вітаміну D) або країни з жарким кліматом, що призводить до зневоднення організму. На ці чинники можна впливати тільки опосередковано або міняти місце проживання.
- Харчові звички, а саме споживання великої кількості білка, продуктів, багатих пуріновим підставами, а також вина. А ось це можна легко змінити, якщо хочеться жити без ниркової коліки.
- Малорухливий, сидячий спосіб життя також легко піддається коригуванню.
- А ось з роботою на шкідливому виробництві (найчастіше мова йде про «гарячих» цехах) справа йде складніше, оскільки не завжди є можливість поміняти сферу діяльності. У цьому випадку варто стежити за об'ємом випитої води і уникати зневоднення.
Все це стосується не тільки тих людей, які мають генетичну схильність до розвитку цієї патології. Симптоми сечокам'яної хвороби можуть з'явитися у людей, які страждають такими захворюваннями:
- Порушення роботи шлунково-кишкового тракту, а саме мальабсорбция, виразкова хвороба.
- Гиперпаратиреоз, який супроводжується надмірною кількістю кальцію. А цей елемент виводиться нирками, які іноді не справляються з такими обсягами.
- Ферментопатія. Це стан, при якому вроджений або набутий недолік певних ферментів призводить до порушення балансу мікроелементів, наприклад, кальцію, калію або фосфора.1
Всі ці фактори тільки можуть сприяти формуванню каменів або піску в нирках. До сих пір єдиної теорії виникнення цього захворювання не існує, а лікарі в кожному конкретному випадку висувають свої версії. Адже в одному організмі можуть поєднуватися кілька факторів, і тоді доведеться коригувати спосіб життя або пити таблетки решту часу. Навіть каміння за своїм складом можуть бути змішаними, що вказує на порушення відразу декількох ланок патогенезу. І, відповідно, в кожному конкретному випадку тактика лікування буде індивідуальна.
- Мочекам'яна хвороба. Сучасні методи діагностики та лікування / Ю. Г. Аляев [и др.]; під ред. Ю. Г. Аляева. - Москва: ГЕОТАР-Медіа, 2010 року.
