Вибираючи максимально якісну гречку, шукай на упаковці посилання на ГОСТ.
Вважається, що гречка потрапила в нашу країну з Греції, тому й отримала таку назву. Втім, зараз багато греків (як і більшість іспанців, італійців та інших європейців) навіть не знають, що це за продукт, і ніколи його не пробували. Зате у нас гречка добре прижилася і дуже полюбилася. Як писав історик і знавець російської кулінарії Вільям Похльобкін: «З чисто історичної точки зору гречка - істинно російська каша, наше друге за значенням національне блюдо. Коли в контексті російських билин, пісень, сказань, притч, казок, прислів'їв і приказок і навіть у самих літописах зустрічається слово «каша», то це завжди означає саме гречану, а не яку-небудь іншу»
Як розпізнати українку
Дієтологи визнали гречку найкориснішою серед круп! На відміну від вівсянки або манки, в ній міститься в 5-6 разів більше мікроелементів (особливо заліза, калію, фосфору), вітамінів групи В і клітковини, яка допомагає виводити токсини з організму. А ще цю крупу можна їсти і не боятися за фігуру.
На жаль, нинішній рік став несприятливим для любителів гречки, оскільки вітчизняного врожаю не вистачило, і держава закупило китайську гречку - більш вологе, менш якісну і смачну. Ось тільки дізнатися, яка конкретно крупа лежить в пакеті - та, що зросла в Україну або на полях Піднебесної, досить складно. Справа в тому, що заводи закуповують китайську сировину, потім обробляють її, пропарюють, фасують, і готовий продукт у підсумку виходить вітчизняним. На жаль, походження зерна на етикетці не вказують, тому орієнтуйся на зовнішні характеристики крупи - її форму і колір.
У вітчизняної гречки зазвичай рівні грані, а у китайської вони більш округлі. Крім того, чужинка має темний коричневий відтінок: щоб початково вологий продукт не запліснявів, виробники намагаються його трохи краще просушити і пропарити. На жаль, корисних речовин після цього стає менше. До того ж крупа з китайської гречки дешевше, ніж зроблена з вітчизняної сировини, тому орієнтуйся на ціну і віддавай перевагу великим виробникам, які навіть у дефіцитний час намагаються тримати марку і не знижують якість своєї продукції.
Вибираючи максимально якісну гречку, шукай на упаковці посилання на ГОСТ. Цей технологічний закон був прийнятий в далекому 1974 році, проте діє до цих пір, і більшість виробників, як і раніше за ним працюють. У залежності від способу обробки гречка ділиться на два види - ядрицю і проділ. Більше корисної вважається перша, оскільки це цілісні ядра гречки, відокремлені від жорстких плодових оболонок. Продів ж називають дрібні розколоті зернятка: вітамінів і клітковини у них менше, зате з них добре робити кашу-розмазню для малюків. Зараз у продажу є ще один різновид крупи, яка не позначена в радянському ГОСТ, - це гречані пластівці. Вони дрібніші, але якісніші проділу, тому що робляться шляхом раплющіванія зерен. Багато хто любить їх за дуже швидке приготування і в'язку консистенцію.
Пропарена гречка
Ядриця і проділ можуть бути зроблені з непропаренних або пропарених зерен. Перший варіант зберігає максимум корисних речовин крупи і має кремовий колір з жовтуватим або зеленуватим відтінком, проте він не дуже добре підходить для приготування, тому в продажі зустрічається досить рідко (як правило, на пташиних ринках). Найчастіше на прилавках лежить бистроразварівающаяся крупа, зроблена з попередньо пропареної гречки. Для розсипчастої каші краще вибирати саме її (до речі, за ГОСТом вона повинна готуватися 15 хвилин). Після обробки продукт набуває коричневого кольору різних відтінків - від світлого до темного. Проте вважається, що чим блідіше зернятка, тим крупа менше пропарені, а значить, зберегла в собі більшу кількість корисних речовин.
