Історія герба Ужгорода сягає у глиб віків. Варіювалися кольори, художнє виконання, але зображення виноградної лози з двома гронами залишалося основним символом міста.
Про історію герба Ужгорода розповіли на сторінці Ужгородського краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького.
Народна фантазія цю прогалину спробувала заповнити легендою, яка приписує впровадження на Закарпатті виноградарства міфологічному богові Вакху. “Це було дуже давно. Ще тоді, коли боги стародавніх греків сиділи на Олімпі й панував серед них Зевс, якому багато прикростей і клопоту завдавав п'яничка і гультяй – Вакх. Надокучило це старому Зевсу. І вирішив він позбутися непокірного бога. Ото ж надумав запроторити його у глухі місця в заслання. Але куди? Не можна ж його вислати туди, де люди займаються виноградарством! І раптом його погляд спинився на бовваніючих на півночі від Олімпу горах Карпатах, саме там, де ріка Уж виривається з гірських ущелин на рівнину. Адже ж богові та ще з високого Олімпу все видно!
Придивляється і бачить, що коло селища Горян на спадистому горбочку, крім густого чагарника шипшини й терну, нічого нема. - Ось воно, місце, - вигукнув Зевс і одразу видав наказ про заслання Вакха. „Отам він виправиться, - думав старий бог, - і позбудеться своєї звички. І від спраги не помре. Може пити тернове вино. А як його не вистачить, то є вода в Ужі!” Наші предки прийняли доброзичливо веселого засланця, який відразу припав їм до душі. І вони не помилилися. Щоб не нудьгувати, а головне, не втрачати дорогого часу, Вакх одразу ж почав навчати горянців виноградарству. Не минуло й кількох років, як на сонячних горянських схилах, замість колишніх заростей колючих чагарників, уже зеленіли виноградники. А вдячні горянці побудували Вакхові пишний палац…Розгнівався Зевс і наказав негайно вернути Вакха на Олімп. Зі сльозами на очах проводжали горянці свого улюбленого вчителя. Проте й після цього вони не полишили виноробство й продовжували цю справу. З Горян виноградарство і виноробство перейшло в Ужгород, а вже звідти потім поширилось по всьому Закарпаттю й Дунаю. І від того часу став виноград емблемою міста Ужгород, на стародавньому гербі якого зображено виноградний кущ з двома золотими гронами”. Цитуємо зі скороченнями з нарису “З минулого виноградарства та виноробства на Закарпатті” відомого історика Ужгорода, краєзнавця, колишнього директора музею Петра Сови.
Оригінальним експонатом є також кольоровий герб Ужгорода, намальований власноруч Петром Совою за зразком 1635 року, який відвідувачі мають самостійно відшукати в одному з виставкових залів музею.
Ми представили також 2поштові листівки та 2 конверти з календарним штемпелем і маркою, випущені українською поштою до 1130-річчя Ужгорода, які напередодні свята подарував музею наш працівник, відомий філателіст Володимир Бубняк.
