Історія мужності та незламності: 33-річний захисник втратив ногу, але збирається повертатися на фронт (ФОТО)

31
0

Артур Зайцев військовослужбовець аеромобільного батальйону 95-ї ОДШБр. За мужність і героїзм у захисті рідної країни двічі нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступеня.

Чоловік родом з Маріуполя, у ранньому дитинстві втратив маму, згодом не стало і батька. У 23 роки, не маючи бойового досвіду пішов добровольцем на фронт, служив у 56-й окремій мотопіхотній бригаді. Після АТО, у 2019 році працював водієм-вантажником на місцевому металургійному заводі у Маріуполі.

"Я був добровольцем полку "Азов". Потім підписав контракт з новоутвореною 56-ю бригадою, так я й залишився у війську. АТО, потім ООС, а згодом став командиром групи. У 2019 році я звільнився, бо це вже було не для мене. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну я відразу пішов на фронт. Був великий стимул і бажання захищати країну", — каже військовий.

24 лютого 2022 року стало початком нового етапу боротьби для захисника, Артур приєднався до 95-ї десантно-штурмової бригади, розвідником-навідником. Протягом двох років він мужньо захищав українську землю на передовій, викриваючи та знищуючи ворожі позиції.

"Я мобілізувався у 95-ту окрему бригаду. Сам я розвідник-навідник. Це означає, що на мені авіація й артилерія, зокрема я знаходив цілі й уражав їх. Були такі моменти, коли росіяни самі здавались нам у полон. Наприклад, одного разу під Сватовим, що на Луганщині, ми зайшли в окопи без жодного пострілу і взяли у полон 6 чоловіків", — розповів Артур.

Місяць тому, під час чергового завдання, боєць підірвався на ворожій міні і втратив ногу. Його побратим отримав поранення у легені, але на щастя ніхто із групи не загинув.

Повернувшись після реабілітації, хоче служити інструктором, оператором БПЛА, механіком – будь-ким, аби наблизити перемогу. Від його будинку у Маріуполі не залишилося нічого, та його дім – це Україна, де його чекає родина, дружина та троє неповнолітніх дітей.


"Я долікуюсь і повернусь на фронт. Штурмовиком уже не стану, але хотів би хоч якось допомогти хлопцям, передати свій бойовий досвід. Міг би служити інструктором, оператором БПЛА, бо вчився цьому, або механіком. Проте точно розумію, що коли вилікуюсь, то повернусь на фронт", — додає захисник.


Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!



Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також