Після понад року розлуки службова вівчарка Веда знову зустрілася зі своїм господарем – прикордонником Олександром Радченком. Щоб урятувати найрідніших людей і вірну чотирилапу напарницю, військовому довелося чекати понад рік та організувати складну евакуацію через кілька країн.
Головний сержант Мукачівського прикордонного загону Олександр Радченко після понад року розлуки зміг возз’єднатися з матір’ю та службовою вівчаркою Ведою, які залишалися на тимчасово окупованій території Луганщини.
До Державної прикордонної служби України Олександр прийшов у 2018 році після закінчення Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю програміста. Під час служби він зацікавився роботою кінологів і вирішив пов’язати своє життя зі службовими собаками.
Німецьку вівчарку Веду прикордонник придбав власним коштом ще цуценям. Разом вони пройшли підготовку в Кінологічному навчальному центрі, отримали сертифікацію та повернулися до підрозділу як повноцінна команда.
Однак 24 лютого 2022 року їхнє життя кардинально змінилося. Повномасштабне вторгнення застало Олександра вдома у відпустці. Після термінового виклику до підрозділу він зміг узяти із собою лише документи та бушлат. Веда залишилася вдома разом із його матір’ю на території, яка невдовзі опинилася під окупацією.
Ситуація була особливо небезпечною, адже обидва сини жінки захищали Україну зі зброєю в руках. Через загрозу обшуків Олександр просив матір знищити все, що могло свідчити про їхню службу, включно з формою, документами та навіть документами на собаку. Окупанти неодноразово приходили до будинку з перевірками, а через ризик прослуховування жінка майже не виходила на зв’язок.
Понад рік прикордонник шукав можливість вивезти матір і Веду з окупації. Багато варіантів евакуації зривалися, однак згодом вдалося знайти людей, які погодилися організувати виїзд через росію, Латвію, Литву та Польщу.
Подорож тривала три доби. Особливо складною вона була для Веди, яка все життя визнавала лише одного господаря та важко переносила присутність сторонніх людей. Попри втому та страх, мама Олександра не випускала повідець із рук протягом усього шляху.
Коли автобус прибув до місця зустрічі, прикордонник насамперед обійняв матір. Жінка, виснажена дорогою та пережитими подіями, трималася за той самий бушлат, у якому син залишав дім у лютому 2022 року.
Веда після трьох діб дороги, численних перевірок і пережитого стресу спочатку не впізнала господаря. Собака насторожено дивилася на чоловіка у військовій формі й навіть загарчала. Та вже наступного дня, відпочивши після виснажливої подорожі, вона знову стала тією самою відданою службовою вівчаркою, яка розуміє свого господаря з напівпогляду.
Сьогодні головний сержант Олександр Радченко продовжує службу в Мукачівському прикордонному загоні. Поруч із ним знову несе службу Веда. Попри окупацію, рік розлуки та складний шлях до возз’єднання, вони залишилися надійною командою, яка продовжує охороняти державний кордон України. Говорячи про майбутнє, прикордонник зізнається, що мріє створити сім’ю та жити звичайним мирним життям, у якому буде більше спокою, затишку та можливості будувати плани на завтрашній день.
