Йому 24 роки. Позивний «Малюк». Кілька місяців тому він зробив вибір, який змінив його життя: підписав контракт «18–24» та приєднався до 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Спочатку розглядав напрямок БПЛА. Як і багато молодих хлопців, цікавився дронами, мав уявлення про FPV та інші безпілотні літальні апарати. Але під час оформлення контракту почув про інший напрямок, наземні роботизовані комплекси, пише 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.
— Про дрони я знав хоча б щось. А НРК для мене були повною загадкою. Саме тому й зацікавили. Хотілося не просто прийти служити, а освоїти щось нове, отримати досвід, якого раніше не мав.
Так він став оператором наземних роботизованих комплексів взводу логістично-евакуаційних безпілотних наземних систем 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
128 огшбр я обрав свідомо. Колись жив на Закарпатті, знав багатьох військовослужбовців бригади, чув про неї багато хорошого. Каже, що інших варіантів навіть особливо не розглядав.
Про своє рішення спочатку розповів лише сестрі. Батьки дізналися вже тоді, коли він фактично став до служби.
— Спершу було непросто. Були емоції, переживання, сльози. Для батьків це завжди важко. Але потім я пояснив, чим саме займаюся, розповів про свою роботу, про підрозділ. Згодом вони зрозуміли, що це моє рішення, і підтримали мене.
Сьогодні «Малюк» не просто керує роботизованими комплексами. Він бере участь у їх підготовці, ремонті, освоює програмне забезпечення та постійно навчається.
— Найбільше подобається працювати саме з НРК. Коли бачиш, як техніка виконує завдання там, де раніше довелося б ризикувати людьми, розумієш, наскільки це важливо.
Війна змінюється. Ще кілька років тому роботизовані комплекси здавалися технологіями майбутнього. Сьогодні вони вже працюють на передовій: виконують логістичні завдання, доставляють боєкомплект, евакуйовують поранених, допомагають зберегти найцінніше, людське життя.
Саме тому цей напрямок для молодого військовослужбовця став не просто професією, а справою, яка має реальний результат.
— Якщо чесно, перед підписанням контракту я очікував побачити зовсім іншу армію. Думав, буде більше старих підходів. Але тут сучасні технології, нова техніка, молоді командири та люди, які постійно прагнуть розвиватися.
Окремо говорить про колектив. Каже, що саме люди стали одним із найбільших відкриттів за цей час.
— Тут немає байдужих. Усі навчаються одне в одного, допомагають, підказують. Якщо ти чогось не знаєш пояснять. Якщо вмієш щось сам поділишся досвідом. Це команда, де всі працюють на спільний результат.
А на питання про майбутнє відповідає просто:
— Після завершення контракту хочу трохи відпочити. Але якщо все буде добре повернуся назад до своїх хлопців і підпишу новий контракт уже на довший термін.
Бо коли знаходиш своє місце серед своїх людей це вже більше, ніж просто служба.
