2-є хлопців заблукали біля гори Цицька, на допомогу прийшли закарпатські рятувальники (ФОТО)
22310
Свою нову науково-популярну працю презентував в Ужгороді мукачівський історик, краєзнавець, дослідник та геральдист Олексій Філіпов. 40-сторінкова праця, що вийшла друком ту видавництві «Ліра», містить надзвичайно, а місцями навіть надмірно лаконічно викладені коментарі до 50-ти «фактів» з історії Закарпаття та Ужгорода.
Ці 50 цитат, віднайдених у різних джерелах, дослідник спростовує, називає не фактами, а легендами, а їхніх авторів звинувачує у надмірному захопленні вигадками, казками, у небажанні глибоко вникати у питання, про які пишуть.
На думку автора видання «50 нових легенд про Ужгород і Закарпаття» причина занадто вільного поводження авторами наведених у книзі цитат з моментами історії нашого краю, окрім поверхових знань, незнання мов оригінальних документів, генеалогії, геральдики, небажання чи невміння працювати у архівах, є ще й те, що зараз історію пишуть не «історики, а політологи».
А на думку автора у суспільстві існує певне «ідеологічне замовлення» від сил, що представляють титульну українську націю на нинішній території Закарпаття, а також вплив Галичини й тамтешніх істориків. Про це Олексій Філіпов згадує і у передмові до книги: «…найбільшими розповсюджувачами неправдивих легенд про історію Закарпаття є львівські екскурсоводи. Вони з року в рік повторюють власні штучні вигадки у своїх путівниках та екскурсіях.»
Хоча це видання і є продовженням попередньої подібної праці історика «40 міфів про Мукачево», виданої позаторік, однак і у цій праці чимало фактів з історії Мукачева, замку Паланок та його володарів. Найсенсаційнішими із заяв автора можна назвати ті, що грамота Федора Корятовича, яка зберігається у Мукачівському монастирі насправді є підробкою, мукачівська ратуша на 2 роки старіша, ніж заведено вважати і збудована за проектом іншого архітектора, а Августин Волошин після проголошення його президентом Карпатської України, не зрікся своєї присяги, даної раніше Чехословаччині.
На презентації книги автор продемонстрував і свої попередні праці і наголосив, що у них містяться не менш сенсаційні дані, віднайдені ним у архівах у оригінальних старовинних документах, от тільки сучасні історики не надто зважають на явні факти, бо знову ж таки, за словами О.Філіпова, бояться порушити «ідеологічну коньюнктуру» сучасної псевдоісторії.
