ВООЗ включила кохання до переліку психічних відхилень під кодом F63.9 поряд з алкоголізмом, клептоманією і токсикоманією.
"Я підтримала це рішення, - зазначає представник Міжнародної асоціації психіатрів Тіна Берадзе, - і можу пояснити чому. Мова йде не про закоханість, яка час від часу трапляється з кожною людиною. Коли ми закохані, в організмі виробляється легкий наркотик з ряду ендорфінів. Завдяки йому людина перебуває в стані легкої ейфорії і не помічає недоліків партнера. Але цей період проходить, і якщо пара залишається разом, включаються вже інші біохімічні процеси. А коли закоханість протягом трьох років не зникає, тут і починається той самий хворобливий стан, який психіатри називають романтичним коханням. Це зацикленість на одній людині, яка може тривати багато років".
Причому, відзначає співрозмовниця "Комсомольської правди в Україні", до розладу більше схильні жінки, хоча і чоловіки потрапляють в пута нав'язливого почуття. Правда, панночки частіше закохуються в політиків та акторів.
Заміщаючи свою самотність романтичною любов'ю, люди сподіваються, що рано чи пізно їх помітять і все зміниться. Але коли настає прозріння, часто втрачають контроль над собою.
Зараз кожна людина дуже доступна. Навіть якщо у настирливого залицяльника немає можливості дістати людину фізично, він може робити це віртуально - переслідувати і шантажувати через соцмережі, по мобільному, строчити есемески та листи. І ВООЗ звернула увагу, що на ґрунті нав'язливої любові виникає багато побутових злочинів і суїцидів.
Самостійно позбутися такої романтичної любові практично неможливо. Тут без допомоги фахівця не обійтися, адже мова йде не просто про почуття, а про біохімічні процеси, контролювати які ми поки не в силах, але вже можемо на них впливати.