У суботу 18 листопада міністр освіти Лілія Гриневич, як і анонсувалося раніше, прибула до Берегова, аби роз’яснити позицію міністерства щодо нового «Закону про освіту», окремі положення якого, зокрема, вже прославлений 7 пункт, викликав неабиякі суперечки в суспільстві, і навіть посприяв низці міжнародних скандалів.
Зустріч міністерки відбулася в залі засідань Берегівської районної ради, яку вщент заповнили місцеві освітяни та нечувана, як для висвітлення зазвичай мало кому цікавої теми освіти, кількість представників ЗМІ.
Пані Гриневич прибула з делегацією – її супроводжували народні депутати Валерій Лунченко та Тарас Кремінь (представники «Народного Фронту»), а також високопосадовці Міністерства освіти. Привітавшись українською та угорською мовами, очільниця міносвіти одразу перейшла до промови на користь освітньої реформи, суть якої громадськість не надто й зрозуміла, оскільки вся увага перепала її мовній складовій.
А у реформи, яка розрахована на тривалий час, що вимірюється десятиліттями, задач значно більше, і якщо узагальнювати, то вони зводяться до досягнення сучасною, по суті своїй пострадянською, українською освітою, європейських стандартів, серед яких професійна орієнтація школярів, велика свобода освітнього процесу та багато інших позитивів.
Чи вдасться це все реалізувати – питання доволі риторичне. Адже наразі ще жодна гучна реформа не мала відчутних результатів (найяскравішій приклад – найвідоміша «міліцейсько-поліцейська»). Лілія Гриневич запевнила, що недоліки поспіхом прийнятого освітнього закону будуть враховані в «Законі про середню освіту», до якого залучать фахівців, в тому числі практиків з національних шкіл. Втім, очевидно, що до провінційного міста міністерка завітала не для промоції реформи як такої, тому основний акцент в її доповіді та відповідях на питання місцевих освітян був таки на національній складовій. Лілія Гриневич запевнила, що переведення шкіл з угорською (румунською тощо) мовами навчання на переважно українську не буде. Але частка української мови в освітніх програмах шкіл нацменшин неодмінно зростатиме.
Наразі в планах міністерства – поступове переведення на державну мову для старшокласників (яких попередньо мають добре підтягнути по мові у молодших класах) таких предметів, як історія України, географія та основи права. В форматі «запитання-відповідь» підіймалися такі проблеми, як відсутність навчальних матеріалів (підручників, робочих зошитів тощо) для навчання угорських дітей української мови, складність тестів для ЗНО (як курйоз, директор берегівської гімназії Володимир Кенейз навів приклад – на тестовій ілюстрації Мукачівській замок поданий в такому вигляді, що він, закарпатець та історик за фахом, той замок не впізнав) тощо.
Лілія Гриневич із більшістю нарікань погоджувалася, і як водиться, обіцяла допомогти вирішити проблеми в найближчий час. Наприкінці виступу очільниця міністерства доручила місцевим керівникам освітян створити робочу групу з залученням вчителів угорських шкіл, які працюватимуть над усуненням проблем, пов’язаних із новим реформаторським законом.
Перед від’їздом пані міністр дала коротку прес-конференцію численній пресі, де коротко, але змістовно підсумувала результати зустрічі із берегівськими освітянами, якою особисто вона залишилася задоволена.
Попри певну напругу, яка відчувається в Берегові після минулонедільного маршу націоналістів-радикалів, зустріч відбулася в спокійній та конструктивній обстановці. Втім, «свободівці» все ж скористалися нагодою, і спробували підняти перед міністеркою питання, яке вони вважають дуже гострим. Справа обмежилася вивішуванням на вхідних дверях будівлі адміністрації плакату-звернення з приводу мукачівського військового ліцею.
Як прокоментував нашому сайту суть претензії очільник берегівських «свободівців» Василь Вовкунович, в цьому навчальному закладі, попри стан неоголошеної, але реальної війни з Росією, молодих курсантів абсолютно не навчають у патріотичному дусі, і навіть навпаки, орієнтують ледь не симпатії до нашого ворога. До того ж, заклад є цілком закритим для громадськості, яка не має змоги ані перевірити такі твердження, ані посприяти принаймні волонтерськім чином у патріотичному вихованні ліцеїстів.
