Американські дослідники з’ясували, глядачів найбільше тішать не хеппі-енди, а трагічна загибель закоханих героїв наприкінці стрічки.
Шекспірівські Ромео та Джульєтта, Джек та Роуз із "Титаніку" – глядачі по всьому світі напружено спостерігають за пригодами закоханих, яким невблаганна смерть все ж таки завадила бути разом.
Чому ж нам подобаються фільми з трагічним закінченням, намагалися розібратися експерти з Ohio State Researchers.
Дослідники залучили до свого експерименту кількасот студентів-добровольців. Вони запропонували їм переглянути стрічку "Спокута", де закохані Джеймс МакЕвой та Кіра Найтлі переживають багато випробувань та гинуть.
Перед та після кіносеансу науковці опитали піддослідних, аби з’ясувати, наскільки щасливими ті почуваються. Також протягом перегляду студентам ставили запитання щодо відчуття смутку та інших емоцій, які в них виникали.
Коли фільм закінчився, піддослідні сказали, що він їм надзвичайно сподобався, змусив їх замислитися про власне життя, стосунки та цілі.
На думку вчених, сумні фільми роблять людей щасливішими – бо спонукають цінувати все те хороше, що є в їхньому житті.
"Трагічні історії часто фокусуються на темах вічного кохання, і завдяки цьому глядачі замислюються про тих, кого люблять, та усвідомлюють, що це - благословення", - каже керівник дослідження, професор Сильвія Ноблок-Вестервік.
