Оксфордські математики (Британія) розробили простий і ефективний спосіб оцінки стабільності стосунків у шлюбі.
Команда вчених з Оксфордського університету під керівництвом професора математики Джеймса Мюррея розробила метод обчислення ймовірності розлучення подружжя з високою точністю.
Математичний метод передбачення довговічності шлюбу заснований на аналізі результатів 15-хвилинної розмови між подружжям.
У випробуванні взяли участь 700 подружніх пар, і для 94% з них прогноз математиків виявився вірним.
Експеримент відбувався наступним чином: подружжю пропонувалося протягом 15 хвилин поговорити на одну з важливих для них тем: сімейний бюджет, секс, відносини з батьками чоловіка або дружини тощо.
Бесіди записувалися і потім аналізувалися: кожному висловлюванню чоловіка або дружини привласнювалася позитивна чи негативна оцінка за 4-бальною шкалою.
Наприклад, якщо у фразі одного з партнерів був присутній гумор, симпатія, його висловлювання отримувало позитивні бали до +4. Якщо ж експерти фіксували у фразах презирство до чоловіка, злість або огиду, така відповідь заслуговувала на негативну оцінку до -4.
Потім бали, набрані подружжям окремо, представлялися у вигляді графіків. Точки, в яких графіки чоловіка і дружини перетиналися, наочно ілюстрували ступінь взаєморозуміння подружжя, а значить, і ймовірність розлучення для них у майбутньому.
Якщо графік когось із пари знаходився переважно в негативній області, розлучення, на думку авторів методики, був неминучий, що і підтверджувалося в подальшому.
Професор Мюррей ввів також класифікацію подружніх пар, згідно з якою всі шлюби можна умовно розділити на 5 груп, дві з яких представляють достатньо стабільні відносини, дві - нестабільні, і одна - проміжні, "стабільно-нестабільні".
Найбільші шанси на щасливе гармонійне життя в шлюбі, як вважають математики, є у подружжя, яке готове до діалогу і підтримує доброзичливі партнерські стосунки.
Неминуче розлучення, навпаки, очікує пари, у стосунках яких переважають злість, взаємне презирство і небажання обговорювати важливі питання.
