Майже 1100 судових ухвал за сім місяців 2026 року – саме стільки рішень, за даними Forbes Ukraine, пов’язані зі скаргами громадської організації «Нон-Стоп Україна» на представників бізнесу.
Йдеться приблизно про 800 окремих справ і близько 340 компаній. Все це висвітлено у матеріалі Forbes Ukraine.
Головний ризик, який описує видання, полягає у тому, що навіть без вироку чи доведеного правопорушення компанія може отримати небажаний репутаційний слід у відкритих судових базах. Серед підприємств, які згадуються у матеріалі, – великі та відомі гравці українського ринку, як-от МХП, ОККО, KAN, «Українська бронетехніка», «Аптека 911» та інші.
За даними Forbes, вищезгадана ГО системно звертається до правоохоронців із заявами про можливі злочини. Якщо відомості не потрапляють до ЄРДР, організація подає скарги до суду на бездіяльність правоохоронців. У частині випадків суди зобов’язують зареєструвати провадження, проте співрозмовники Forbes стверджують, що відкриття справи не завжди означає подальші активні слідчі дії.
При цьому сам факт згадки компанії у судовому документі вже може стати проблемою. Відкриті дані використовують не тільки банки, а й різноманітні служби комплаєнсу, контрагенти та тендерні комітети. Все це у комплексі може ускладнити кредитування, відкриття рахунків, роботу з іноземними партнерами та участь у закупівлях.
Кілька представників бізнесу розповіли Forbes, що змушені витрачати значний час на пояснення партнерам причин появи таких записів. В окремих випадках компанії змушені готувати пакети документів, щоб підтвердити свою позицію та відсутність встановлених порушень.
Паралельно з судовою активністю «Нон-Стоп Україна» веде не менш активну комунікацію у соцмережах. Forbes зазначає, що 76% бізнесів зі скарг також фігурують у Telegram-каналі та публікаціях ГО на Facebook. Деякі представники бізнесу вважають таку модель формою системного тиску. Натомість на запит Forbes про кількість скарг, які завершилися підозрами або вироками, засновник ГО Кирило Яковець відповіді не надав. Також сама ГО заперечує звинувачення у вимаганні грошей і заявляє, що не отримує коштів за скарги та не вимагала оплату за припинення публікацій або звернень.
Для українського бізнесу ситуація показує іншу проблему: репутаційна шкода може виникати ще до того, як правоохоронці або суд дадуть остаточну оцінку суті звинувачень. Саме тому масштаб судової активності ГО викликає дедалі більше запитань у підприємницького середовища.
На правах реклами
