Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступницю голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенію Кравчук.

В договорі на оренду Нижньої Лаври УПЦ МП не вказано строки завершення оренди, що може вважатися юридичним порушенням. Тому до перевірки договору будуть залучені фахівці Міністерства юстиції.

"У випадку з Верхньою Лаврою просто закінчився договір і його не продовжили... Щодо Нижньої Лаври - було ухвалено розпорядження Кабміну (у 2013 році - ред.), і в самому договорі оренди не вказано термін, коли він спливає. Навіть якщо оренда безстрокова – так і має бути вказано в документі, а там цього немає", - сказала Кравчук, і додала, що будь-який договір має мати якісь терміни.

Кравчук розповіла, що результати діяльності Міжвідомчої робочої групи, яка напрацьовує пропозиції, пов'язані з діяльністю церков, стануть відомі наприкінці січня.

Наразі уряд працює над проєктом закону, що дозволить у судовому порядку забороняти діяльність релігійних організацій, підпорядкованих країні - агресору.

"Є депутатські напрацювання, але ми чекаємо реєстрації законопроєкту від Кабміну, над яким працює Мін’юст і є Державна служба з етнополітики та свободи совісті. Цей текст на фінальній стадії. Він має ще пройти опрацювавання з різними відомствами. Я сподіваюся, що в січні він з’явиться", - сказала Кравчук.

Державна служба з етнополітики та свободи совісті також має надати результати перевірки УПЦ МП на відповідність церковним канонам. Це включає і визначення зв’язків із Москвою та РПЦ.

В свою чергу, Мінкультури має презентувати висновки щодо наявності порушень пам’яткоохоронного законодавства, зокрема, "з питання реставраційних робіт - чи відбувалися вони з відповідними дозволами, з питань будівництва й знесення споруд".

• церква
• Московський патріархат