У черговий раз виникає необхідність нашій карантинній службі повести мову на сторінках райгазети про небезпечний бур’ян, який зветься амброзією. Річ у тім, що якщо раніше цей однорічний бур’ян з родини айстрових, батьківщина якого — Північна Америка, а відтак був завезений на інші континенти, в тому числі Європу і розповсюдився в Україні — практично у всіх областях, мав поодинокі явища, то зараз він становить загрозливе вогнище.
Як не прикро, він активно адаптовується і на Закарпатті, зокрема, Міжгірщині. Щоб його побачити, далеко не треба йти. У самому райцентрі амброзію можна запримітити на обочинах центральної автомагістралі, особливо вона проникла, скажімо, на вулицях Гагаріна, Возз’єднання, Ломоносова та інде.
Незважаючи на систематичні попередження про біду для землі і людей, яку в собі таїть цей бур’ян, він впевнено торує дорогу, що є наслідком байдужого ставлення населення до небезпеки. Щоб запобігти ще більшому його розповсюдженню, варто обов’язково ще раз роз’яснити про шкідливість цієї отруйної рослини і важливе наше завдання боротьби з її ліквідації.
Найперше слід нагади про морфологічні ознаки амброзії. За зовнішнім виглядом ця молода рослина нагадує чорнобривці, а на різних стадіях розвитку – полин звичайний, але без запаху. Має сіруватий колір від густого щетинистого опушення, стебло заввишки 20-180 см до 2 см товщиною, прямостояче, розгалужене, трішки борознисте.
Листки завдовжки 4-15 см, зверху темно-зелені, майже гладенькі. На верхівці рослини утворюється колосоподібне суцвіття, яке складається з маленьких чоловічих квіток жовтого кольору, жіночі знаходяться по декілька штук у пазухах листків, мають зелений колір. Насіння – несправжній плід з твердою оболонкою яйцеподібної або грушеподібної форми. Корінь стрижневий, проникає на глибину до 4 метрів.
Амброзія, як правило, засмічує польові культури, узбіччя доріг, лісосмуги, береги річок. Виснажує і висушує грунт, пригнічує ріст культурних рослин, знищуючи кількість і якість врожаю, є розповсюджувачем грибкового захворювання капусти – білої гнилі. При її вживанні коровами молоко має гіркий смак і неприємний запах.
Пилок амброзії дуже шкодить здоров’ю людини, викликаючи алергічну хворобу, підвищення температури, напади бронхіальної астми, погіршення зору.
При виявленні амброзії треба негайно її знищувати, не допускати цвітіння та утворення насіння. Обов’язково повідомляти держінспектора з карантину рослин. На полях, сильно засмічених амброзією, небажано сіяти кукурудзу, просо, соняшник, цукровий буряк, бо саме в цих умовах бур’ян дуже розвивається і пригнічує культурні рослини. На необроблених землях для боротьби з амброзією можна висівати багаторічні злакові трави.
Основним агротехнічним заходом боротьби є лущення стерні на глибину 6-10 см після збирання зернових та оранка зябу і чорних парів плугами з передплужниками на глибину 25-27 см і не пізніше ніж 15 днів після лущення. Щоб не допускати утворення насіння бур’яну, слід проводити 2-разову культивацію зябу під ярові культури та річну прополку зернових культур.
Для знищення за межами населених пунктів можна використовувати хімічні заходи: натрієву і амінну сіль (2-3 кг на га) в суміші з аміачною селітрою (10 кг на га) чи сульфатом амонію – на неудобах; з гербіцидів застосовують Півот, Раундал, Дезормон, Гранстар, Арсенал – перед посівом культур і після збирання врожаю. І все-таки найпростіший і доступний спосіб ліквідації – скошування і спалювання амброзії.
Відзначу, що нашою карантинною службою вже видано 6 розпоряджень про ліквідацію амброзії, проведено три десятки бесід із землекористувачами, прочитано лекцію, у навчальних закладах району обладнано спеціальні стенди. Водночас відзначу приватного підприємця Івана Макару, громадян Івана Костя та Наталію Шиндру, які серйозним чином зреагували на зауваження і ліквідували вогнища бур’яну на своїх територіях. Їхньому прикладу повинні наслідувати й інші. За не виконання розпоряджень винні будуть притягуватися до адмінштрафів. Все-таки ліпше прислухатися до наших порад і ліквідовувати бур’ян, бо мова йде і про здоров’я людей.
