в с. Імстичево

Школа-інтернат для дітей з розумовими вадами й монастир. Такі дивні сусіди туляться в одній будівлі закарпатського села Імстичевого. Десятки років влада обіцяє повернути ченцям приміщення, та нового інтернату не будує. Ось і знову каже - гроші надасть наступного року.

У 50-х роках минулого сторіччя радянська влада забрала будівлі в монастиря і відкрила інтернат для дітей з розумовими вадами. Незалежна Україна зобов’язалася повернути нерухомість ченцям. Та вже 2008-й, а в келіях 18-го століття й досі сплять вихованці інтернату.

Клепар Петро, директор Імстичівської школи-інтернату: «- Скільки зараз тут в одній кімнаті? – 16. Перенасичення, надіємось на нову будівлю».

Школі й монастирю жити разом затісно. Ченці кажуть: наприкінці 90-х уклали угоду із владою про перенесення інтернату до новобудови.

Отець Клементій Рішко, настоятель монастиря Св. Михаїла: «На даний час той термін збігає, а школа так і не збудована. І не знати, на скільки ще це усе протягнеться».

Сільський голова показує, де стоятиме новий інтернат. Тут звели стіни одного корпусу в середині 90-х. Відтоді лише раз - цьогоріч - надали 200 тисяч гривень на перепроектування. Усе ж спорудження коштуватиме щонайменше 10 мільйонів гривень. В обласній раді обіцяють: гроші будуть.

Енеді Петро, сільський голова Імстичевого: «Пообіцяли, що на слідуючий рік ми включені у бюджет на будівництво, на добудову незавершеної школи-інтернату».

Ченці сподіваються, що обіцянки влада виконає, заклад перенесе. І в селі поновиться історична справедливість: монастир буде місцем спокою й молитви.