Від нового року на виклики українців мали б приїздити так звані "екстрені бригади лікарів" - за 10 хвилин, укомплектовані медикаментами та ще й на новому транспорті.
Такою "швидка" нового покоління описана в законі "Про екстрену медичну допомогу", натомість у реальності: мізерна платня, УАЗики без пального, порожні аптечки, а віднедавна ще й кримінальна відповідальність.
До МОЗу лише на початку року надійшло понад дві тисячі скарг. У відомстві, де боронять українців від хвороб, тепер самі захищаються - і від лікарів, і від пацієнтів.
"Все знаємо. Знаємо, що не має ресурсу, знаємо про це. Але всі налаштовані на те, що це повинно бути, рух повинен піти", - запевняє керівник науково-практичного центру екстреної медичної допомоги МОЗ Володимир Юрченко.
Задуми чиновників не погані, однак, на думку експертів, формула "все й відразу" і заганяє реформу в глухий кут, а на додачу ще й створює правову колізію. Закон діє. Його, через низку причин, не виконують. Тож ображений пацієнт може подавати до суду.
"У нас були скарги такі, що у лікаря навіть не було тонометра для того, щоб виміряти тиск. Можна викликати іншу допомогу, тобто дзвонити в міліцію", - пропонує потерпілим президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.
У міністерстві відповідають, що ситуація має бути зміненою, і наводять у приклад кілька регіонів, де реформу вдалося більш менш проштовхнути - Київ, Суми, Полтава. Кошти на новації для решти регіонів шукатимуть і в центральному, і в місцевих бюджетах.
"Будь-яка централізація на рівні екстрених служб – це ефективність часу, ефективність реагування і обов'язково контроль. А коли з'являється контроль – багато кому це не подобається", - зазначив керівник відділу медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ Михайло Стрельников.
У селі Гніздичне на Тернопільщині також чекають на зміни. Не реформаторські, а хоча б бензинові. Адже пального, яке виділяють для місцевої амбулаторії, ледь вистачає, щоб об'їхати підпорядковані села. Усе, що далі, - вже коштом пацієнта.
