Нині в селах та селищах району, і в місті перевізників багато. Практично до будь-якої «точки» можна дістатися за лічені хвилини. Тільки пасажирові треба вибрати правильний маршрут і відповідну зупинку. Це – велике благо для мукачівців. Цим постійно займаються представники влади. Адже транспорт – це зручність, культура обслуговування, належні доходи й заробітки. Тому, звичайно, й на конкурсній умові визначаються маршрути, набираються виконавці перевезень.

Є певні вимоги і до претендентів і, безперечно, обов’язки. Все це правильно, демократично, цивілізовано!

Але до всього цього хотілось би висловити деякі зауваження. Спостереження викликають роздуми. Перевезення пасажирів – це сфера послуг. У ній мають працювати люди культурні, гуманні, ввічливі, співчутливі, милосердні, одним словом – порядні. Та лише частина – порядні. Більшість грубі, знервовані, «зажерливі». Для них плата проїзд – головне. Все інше не для них.

Ось тут переходжу до кульмінації – щодо ставлення до пільгової категорії громадян. Держава потурбувалася про полегшення життя заслужених людей, дала їм право безкоштовного проїзду, а виконавцям компенсовує витрати. Але жадність бере гору. Для окремих водіїв головні «живі гроші». Заради них проявляють грубість, невдоволення, нахабство, насмішки, погрози, й навіть самоуправство. В таких ситуаціях дуже недобре почувають себе літні люди, немічні, інваліди.

З такими скаргами пенсіонери приходять до редакції з болем у серці розповідають про грубощі тих, хто перевозить людей, просять допомогти, ставлять слушні запитання: «Невже ми цього заслужили?», «Де мораль?», «Куди йде наше суспільство?». Вислуховуємо, співчуваємо, намагаємось розрядити і допомогти. Але це – проблема держави, відтак – виховання. А виховання – процес складний і тривалий. Та, подумалось, в цьому можна щось зробити на регіональному рівні, вплинути суворим адміністративним порядком. Мабуть, цей метод місцевій владі варто взяти на озброєння. За безкультурність у сфері транспортного обслуговування слід позбавляти ліцензії на право перевезень громадян. Наступ на людське зло треба викорінювати!

А перелік неподобств у ставленні до громадян пільгової категорії можна продовжувати. Один з них – особливо характерний. На зупинці на вулиці Писарєва стоять два пасажири: молодий і літній. Маршрутка «Вул. Тимирязєва – Крилова», до речі, напівпорожня, зупиняється: молодий вскочив до салону, а перед літнім двері зачинились… Бачите, водій «скумекнув», що це – літня людина і не дасть грошей!

Василь Добрянський, газета "Панорама

• перевізник
• пільги