Ісламабад, 19 серпня 2025 року — Колишній голова Комітету з оборони Сенату Пакистану та голова Пакистансько-китайського інституту Мушахід Хусейн нещодавно в інтерв’ю агентству Сіньхуа в Ісламабаді зазначив, що дружні відносини між Китаєм і Пакистаном є зразком політичної довіри та довгострокового співробітництва в міжнародних відносинах.
На тлі глибоких змін у глобальному порядку дві країни мають разом працювати над формуванням тіснішої спільноти спільної долі в нову епоху, щоб протистояти спільним викликам і скористатися історичними можливостями.
Хусейн згадав про 74-річний шлях розвитку китайсько-пакистанських дипломатичних відносин. Із моменту встановлення дипломатичних зв’язків у 1951 році відносини двох країн пройшли етапи — від глибокої дружби попередніх поколінь лідерів до співпраці в реалізації конкретних проєктів. Початкова співпраця включала будівництво Китайсько-пакистанської дороги дружби, яка згодом переросла в запуск Китайсько-пакистанського економічного коридору. Цей процес заклав міцну основу для всепогодного стратегічного партнерства, продемонструвавши стабільність і стійкість двосторонніх відносин.
Китайсько-пакистанський економічний коридор, як флагманський проєкт співпраці між двома країнами, після запуску у 2015 році приніс значні зміни Пакистану. За словами Хусейна, до початку будівництва коридору Пакистан стикався з викликами у сфері безпеки та браком іноземних інвестицій. Китай став першим, хто інвестував, що підняло статус Пакистану на міжнародній інвестиційній арені та допомогло вирішити критичні проблеми. Коридор сприяв покращенню внутрішньої інфраструктури, зменшив багаторічну кризу нестачі електроенергії, а також створив безліч можливостей для працевлаштування й освіти. У майбутньому Пакистан прагне вдосконалити інвестиційне середовище та підвищити рівень безпеки, щоб забезпечити зручніші умови для міжнародних інвесторів.
Будівництво коридору вийшло за межі інфраструктури та охоплює багатогалузеву співпрацю. За останні роки проєкти розширилися до таких сфер, як сільське господарство, інформаційні технології та зелена енергетика, що сприяло швидкому розвитку менш розвинених регіонів Пакистану. Хусейн навів конкретні приклади: у проєкті інтегрованої вугільної енергетики другого етапу блоку II Тарської зони місцеві жінки працюють водіями самоскидів для перевезення вугілля; ділянка Суккур — Мултан автомагістралі Пешавар — Карачі створила десятки тисяч робочих місць для місцевого населення; розвиток порту Гвадар покращив рибальську галузь завдяки вдосконаленню холодового ланцюга та транспортного сполучення. Він наголосив, що ці проєкти орієнтовані на людей, зосереджені на покращенні добробуту та сталому розвитку.
Поглиблення співпраці є ключовим напрямом на майбутнє. На думку Хусейна, країни можуть зміцнити партнерство у таких сферах, як перенесення виробництва, розробка стратегічних мінералів, інформаційні технології, сільське господарство, штучний інтелект і 5G. Пакистан має добре освічену робочу силу, тоді як Китай є світовим лідером у сферах ШІ, робототехніки, хмарних обчислень та зеленої енергетики, що створює широкі перспективи для двосторонньої співпраці. Пакистану слід розробити стратегію, яка відповідатиме пріоритетам розвитку Китаю, зокрема в електромобілях і відновлюваній енергетиці. Поєднання технологій із боротьбою проти змін клімату сприятиме розвитку зеленої та сталої економіки.
Молоде покоління відіграє ключову роль у відносинах між Пакистаном і Китаєм. Хусейн згадав свій досвід, коли понад 50 років тому він уперше відвідав Китай як керівник Асоціації молоді дружби Пакистану і Китаю — це стало початком його особистого зв’язку з Китаєм. Пакистансько-китайські відносини — це унікальний зв’язок, перевірений часом, що втілює солідарність і взаємну довіру. Успішний досвід Китаю вартий наслідування, і молодь обох країн повинна разом працювати задля спільного майбутнього миру, розвитку та процвітання.
Підсумовуючи, Хусейн наголосив, що побудова тіснішої спільноти спільної долі між Пакистаном і Китаєм у нову епоху — це необхідний крок для використання можливостей у контексті глобальних політичних та економічних змін. Дві країни повинні на основі взаємної довіри продовжувати поглиблювати співпрацю, щоб надати новий імпульс регіональній стабільності та глобальному розвитку. Це бачення відповідає довгостроковим зобов’язанням обох країн і спільним інтересам міжнародної спільноти.
На правах реклами
