У селі Луково, що на Іршавщині, вдалося зберегти унікальну архітектурну й технічну пам’ятку — повністю функціональний водяний млин.
Як розповів у соцмережі Фейсбук Pavlo Leno, це справжній спадок із минулого, яким нині можуть похвалитися лише поодинокі закарпатські села.
Млин показали Сенинець Петро та його мама Олена. Петро — спадковий мельник, родина якого займалася цим ремеслом ще з прадідівських часів. Як розповіли господарі, до кінця 1990-х років млин працював майже безперервно — запускався вранці в понеділок і не зупинявся аж до суботнього вечора. Сюди везли молоти кукурудзу, пшеницю та інше збіжжя з навколишніх сіл.
"У млині є автентичне начиння, оригінальні інструменти, зокрема ваги з повним набором гирьок, яких достатньо щоб зважити мішок збіжжя чи муки до 70 кг. В якості експерименту Петро зважив нашу студентку Таїсію, котра підтвердила вірність показів старого, але точного механізму.", - розповідає пан Павло.
Поруч із млином — стара глиняна піч, у якій досі печуть хліб та паски, зберігаючи дух справжнього закарпатського села.
Хоч млин нині майже не працює на постійній основі, Петро підтримує його в ідеальному стані. При потребі — може запустити хоч зараз. А от туристичний потенціал споруди величезний. У сусідній Словаччині, наприклад, аналогічний млин у Трнаві давно став туристичним об’єктом і частиною музейного комплексу. Млин у Луково має всі шанси повторити цей шлях.
