Тут переконані, що на власній гостинності можна заробити непогані гроші.
— Не знаю, чи можна знайти кращий додатковий дохід, ніж зелений туризм, — каже заступник голови Хустської райдержадміністрації Михайло Попович. – Це гарна нагода швидко заробити непогані гроші — знаю із власного досвіду. Кілька тижнів тому друг спитав мене, чи можу я пошукати для сім’ї з Києва нічліг на 10 днів.
Я знайшов гарну садибу у Вишкові, недалеко від курортної зони. Триразове харчування, ночівля коштували 150 грн. з людини за добу. За десять днів власник будинку міг отримати приблизно 6000 гривень. Тут настав час домовлятися про приїзд, я телефоную знайомому, а той каже: «Туристи не приїдуть». Питаю: «Як, чому?». У відповідь почув: «А за такі гроші ліпше я сам їх візьму до себе – жити є де, їсти-пити – організуємо...».
Однією із переваг зеленого туризму є можливість не реєструвати підприємницьку діяльність, продовжує посадовець, але при умові, уточнює, коли ти приймаєш у себе до восьми людей. Селяни Івано-Франківщини, Львівщини вже давно оцінили всі плюси цієї галузі, тож багато з них на хліб насущний заробляє завдяки напливу туристів. Лише у селі Східниця Львівської області на 2000 корінного населення щорічно припадає 6—8 тисяч туристів.
Зараз, каже М.Попович, нашою основною проблемою є те, що подібних садиб на Хустщині небагато. Якщо хтось бував на вокзалах Криму чи Одеси, то бачив, що пропозицій поселити, здати квартиру там чимало. А до хустських сіл туристи не поспішають їхати, адже не знають напевно, чи зможуть одразу знайти хорошу садибу.
«Для того, щоб охочих відвідати Хустщину побільшало, — розповідає заступник голови Хустської РДА, — два роки тому була створена спілка «Русинський сільський зелений туризм». Офіційна організація є і хорошою рекламою, і викликає довіру в наших гостей. Ми стараємося залучити якомога більше людей до цього виду бізнесу, думаю, у майбутньому зелений туризм допоможе залатати не один сімейний бюджет хустських селян».
