Проблема сміття уже не перший рік є болючою колючкою для України, адже щороку у нас утворюється понад один мільярд тонн твердих відходів, тобто поліетиленові та скляні пляшки, битий посуд, консервні банки тощо. За даними відповідних служб, саме вони становлять найбільший відсоток серед загальної маси відходів.
Не оминула ця проблема й Національний природний парк “Синевир”, в межах якого знаходяться чотири великі населені пункти. Найбільшу водну артерію природно-заповідної території річку Тереблю деякі місцеві жителі використовують як сміттєпровід, бо в регіоні не діють комунальні служби. Відходи гірська водойма несе до Теребле-Ріцького водосховища, де вони опираються у дамбу. Отже, проблема перекладається з одних пліч на інші. До речі, поліетиленові пляшки у природі розкладаються протягом сто років, а для скла потрібно не одне століття.
З огляду на складність проблеми зі сміттям у регіоні НПП “Синевир”, що зачепило і територію Хустщини (село Вільшана), керівники двох районів здійснили виїзд до Теребле-Ріцького водосховища. Тут вони детально ознайомились з проблемою, відтак оглянули береги річки Теребля на відрізку від села Мерешор до урочища Остріки.
Після такого виїзду у конференц-залі НПП “Синевир” проведено спільну нараду з питань очистки Тереблі від твердих побутових відходів. Свої думки з цього приводу висловили голови Міжгірської РДА і райради В. Щур та І. Ярема, голови Хустської РДА і райради Ф.Турчин і В. Губань, директор НПП “Синевир” М. Дербак.
Звісно, що чисто там, де не смітять. А щоби місцеве населення не скидало відходи у річку, треба створити відповідні умови. Керівники районів зійшлись на думці, що це необхідно зробити якомога скоріше. Вже найближчим часом у селах Тереблянської долини Міжгірщини будуть встановлені спеціальні залізні урни для роздільного сортування твердих побутових відходів — поліетиленових пляшок і скла. Непотріб вивозитиметься для пресування і переробки за межі району.
