На Міжгірщині займаються інноваціями через відродження старожитностей

Основною метою даного проекту є відродження народних ремесел, старовинного одягу та вишивки, кухні, вивчення історії декоративно-прикладного мистецтва, прищеплення любові учнів до минулого і використання цієї історичної спадщини у своїй професії. Проект має декілька напрямів: відродження народних художніх ремесел; відродження старовинного одягу та вишивки; відродження старовинної верховинської кухні; відродження традицій та обрядів; пошуково-дослідницька робота. Кожним з напрямів займаються учні конкретних професій, методкомісії, гуртківці. Відродження перших трьох напрямів здійснюється на уроках спецдисциплін та виробничого навчання. У царині відродження народних художніх ремесел творчо працюють майстри виробничого навчання Василь Фурдь, Володимир Глеба, Юрій Бедринець та учні навчальних груп виробників художніх виробів з дерева, столярів, члени гуртків технічної творчості, педагоги методкомісії деревообробних професій. За основу взято відродження технології виготовлення трембіти, сопілки, верховинського опришківського топірця, дерев’яного посуду та традицій, пов’язаних з цими виробами. Всі ці предмети милують зір в основному як сувенірні. Трембіти, виготовлені ліцеїстами, використовуються в навчальному закладі при різних урочистостях: на початку та закінченні навчального року, на фольклорних святах, масових заходах, фестивалі “Рекітське сузір’я”. Багато ліцеїстів можуть продемонструвати гостям Міжгірщини техніку гри на трембіті. Троїсті музики верховинського краю не обходяться без чарівної мелодії сопілки. Під керівництвом майстрів виробничого навчання Мар’яни Белі та Емілії Пилипчинець копіткою роботою з відродження старовинного одягу та вишивки займаються дівчата, які опановують професії швачки, вишивальниці. Використовуючи вишивку як наглядність, на одязі, який є в ліцейному етнографічному музеї, учні відроджують елементи старовинної вишивки на сучасних моделях одягу. Для її виконання підбирається така кольорова гама, яка найбільше підходить до конкретного виробу. Елементи старовинної вишивки втілюються не тільки на сучасних моделях одягу, а й на серветках та рушниках. Відродженням старовинних верховинських страв займаються учні, які здобувають професію кухаря, та їх наставники. Для впровадження цієї частини інноваційного проекту в навчальну програму кухарів включено теми з приготування старовинних страв Міжгірщини. Для цього учні зустрічаються із старожилами краю та записують забуті рецепти старовинних страв, які стосуються відповідної теми, а на уроках опановують технологію їх приготування. До наших традиційних страв ми відносимо токан з бринзою, підбивану квасолю, різні страви з грибів, супи полонинські, свинячі ребра по-міжгірськи та багато інших смачних, але забутих наїдків. Учні практично відпрацьовують старовинні технології приготування страв з врахуванням сучасних можливостей виробництва, рівня нових технологій приготування їжі. Свої вміння та знання старовинної верховинської кухні учні мають можливість показати на виставках-ярмарках, які проводяться у рамках традиційних щорічних фестивалів “Проводи отар на полонини”, “На Синевир трембіти кличуть”, “Рекітське сузір’я”, “День селища”, “День Перемоги”, “День добросусідства”. Цим самим пропагується здоровий спосіб харчування з використанням екологічно чистих продуктів, які вирощені та вироблені в гірських умовах. В рамках впровадження інноваційного проекту “Відродження старовинної верховинської кухні в умовах інтенсивного розвитку туристсько-рекреаційного комплексу Міжгірщини” під час обласних масових заходів майстри виробничого навчання виконують майстер-клас з приготування супів полонинських (страви верховинського вівчаря) у ресторанах Міжгір’я та на відкритому вогні. Зараз учні під керівництвом викладача спецдисциплін Софії Фурдь готують збірки старовинних рецептів, які стосуються конкретних сіл Міжгірщини. Впровадження інноваційного проекту ліцею в аспекті “Відродження традицій та обрядів на Міжгірщині” розпочалося практично зі створення фольклорно-етнографічної студії “Червона калина” та фольклорно – інструментального ансамблю “Троїсті музики”. Керівники цих колективів, працівники та учні ліцею зразу ж розпочали роботу зі збору фольклорного матеріалу для майбутніх сценаріїв обрядів, описів традицій та звичаїв. На даний час зібрані матеріали впорядковані та узагальнені, розроблені та роздруковані сценарії “Верховинські вечорниці”, “Сватання на Верховині”, “Різання барвінку”, “Плетіння вінків”, “Фрагмент верховинського весілля”, “Проводи на полонину (мішання)”, які постійно використовуються в позаурочній виховній роботі. Паралельно із збором фольклорного матеріалу проведено системну роботу з створення етнографічного музею у навчальному закладі. В 2009 році музей отримав Свідоцтво про реєстрацію. Зараз тут нараховується майже 200 експонатів старожитності Міжгірщини, зібрано близько десятка різноманітних легенд, чималу кількість переказів, приказок, повір’їв та прикмет. На базі музею проводяться тематичні виховні години, бесіди, екскурсії. Під керівництвом викладача української мови та літератури Марії Белень учні зібрали матеріал для “Словника діалектизмів Верховини”. Учасники фольклорного колективу (керівник Василь Мельничок) постійно беруть участь у фестивалях районного, обласного та всеукраїнського рівнів. В пошуково-дослідницькій роботі учні разом з викладачем біології Марією Глебою досліджують екологічний стан нашого району і на основі цих досліджень розробляють екологічні стежки. У зв’язку з перспективою розвитку рекреаційного-туристичного бізнесу на Закарпатті, даний проект дає можливість учням краще засвоїти конкретний програмовий та краєзнавчий матеріал і застосувати свої знання та практичні навички у повсякденному житті.