Наслідки можуть бути непередбачуваними...
На Закарпатті над Тересвянською долиною на вершечку гори Кичера височіє 50-метрова телевізійна вежа. Сюди з села Добрянського веде двокілометрова дорога. Довкруги — ані душі, панує тільки мертва тиша. На 544-метровій височині над рівнем моря дух захоплює. Довколишні села - мов на широкій долоні.
Мене радо зустрічає черговий електромеханік телеретранслятора Володимир Деяк. Він розповів, що телевежу було введено в дію 6 листопада 1966 року.
Працівники-старожили Іван Банк та Йосип Горбас трудяться тут з першого дня. Є ще два спеціалісти: електромонтер Василь Шелемба та електромеханік Павло Дебич. Спершу на телевежі працював простенький і примітивний передавач з чорно-білим зображенням, але тоді верховинці раділи і цьому нехитрому диву техніки - у 60-ті роки на Тячівщині налічувалося всього 32 телевізори. Згодом на вежі встановили більш модернізоване сучасне обладнання з прийому кольорового зображення.
Телеретранслятор обслуговує низинні населені пункти району.
"Для покриття і ліквідації так званих мертвих зон населених пунктів, що не мають можливості приймати телесигнали від основних передавачів, також задіяно 10 мікротелеретрансляторів потужністю від одного до десяти ват, — каже Володимир Деяк. — Але, на превеликий жаль, вони піддаються постійному пограбуванню з боку «мисливців» за електрообладнанням, кольоровими металами. Та й дві підвісні 6-кілометрові лінії електропередачі перебувають в аварійному стані. Необхідно терміново провести заміну електроопор, що згнили і вже не тримають навіть ізоляційних крюків, а інші лишилися без бетонних приставок. Потребують капітального ремонту також станційний корпус, приміщення, дорога...".
Проблемами добрянського телеретранслятора проймаються й оператори зв`язку «Київстар» та «Укртелеком», які допомогли провести укріплення вежі потужними тросовими відтяжками, забетонувати нові якорі.
Станційний електромеханік розповів, що сюди навідуються ведмеді, вовки, козулі, борсуки, рисі, лисиці.
