Багато людей з Тячівщини ходять на роботу у райцентр, так вони доїжджають з навколишніх населених пунктів району – від найближчих Бедевлі, Тересви, Руського Поля, Буштина до більш віддалених – Углі, Нересниці, Тернова, Ганичів та навіть Дубового.
Багато з них доїжджають на роботу попутним і там, де це можливо, – громадським транспортом, як правило, рейсовими автобусами чи маршрутками. Та більшість змушені користуватись послугами приватних перевізників і миритись з їх залізним правилом: хочеш їхати – плати. А розкошелюватись доводиться немало, пише tyachiv.com.ua.
Якщо до подорожчання палива доїхати до Тячева з найближчих Бедевлі або Буштина можна було щонайменше за 5 гривень (саме стільки просили за проїзд), то зараз за 6-10, залежно від жадібності водія. На попередньому рівні вартість проїзду залишилася хіба в рейсових автобусах обласного сполучення. Але підлаштуватись під графік їх руху не завжди виходить. Отже, зазвичай, для того, щоб доїхати на роботу та повернутись потім додому, треба викласти в середньому 14-16 гривень на день і відповідно 70-80 – на тиждень. За місяць набіжить 280-320 гривень. І це як мінімум.
Для тих же працівників, які доїжджають з більш віддалених сіл, сума збільшується пропорційно відстані. Наприклад, минулого тижня від Дубового, що за 40 км від райцентру, водії маршруток просили до Тячева 30 гривень. Виходить так, що тільки на дорогу у працівника, який їздить на роботу з Дубового, піде 300 гривень на тиждень і 1200 гривень на місяць. Ціла тисяча піде на оплату проїзду працівникам з Ганичів або Углі.
Втім, оскільки вибір невеликий, люди продовжують їздити на роботу, викидаючи шалені гроші перевізникам. Є й такі, що готові віддавати левову частку заробленого і щодня долати десятки кілометрів навіть просто заради офіційного стажу у трудовій книжці.
