бив `як завжди`, а вона взяла і померла
Один з жителів Кольчина недавно навідався по яблука до свого 51-річного родича Миколи, який проживає у присілку Косино, що неподалік Обави. Коли чоловік прийшов на обійстя, там все було зачинено. Став гукати. Врешті, з будинку вийшов спантеличений господар і з порога заявив:
-- Ольга померла. Я прийшов додому, а вона не дихає…
Від такої звістки кольчинець забув про яблука. Побачивши синці і рани на голові та обличчі покійної, одразу зрозумів: тут не все чисто. Тож подався до сільського голови. Звідти вже зателефонували в міліцію. Навіть поверхневий огляд засвідчив: найімовірніше, не обійшлося без насильництва. Це невдовзі підтвердив і експерт-криміналіст Михайло Федака, який у складі слідчо-оперативної групи працював на місці пригоди. Невдовзі у село прибули начальник Мукачівського райвідділу міліції Михайло Лендєл, його перший заступник Василь Токар, оперативні працівники. З слідчого управління обласної міліції на допомогу колегам виїхали начальник відділення Микола Стець та досвідчений Ігор Вагін, керівництво експертно-криміналістичного центру при ГУМВС.
Звичайно, найперше підозри впали на чоловіка померлої. І небезпідставно. Стражі порядку зібрали інформацію, що подружжя не надто ладило між собою, часто конфліктувало. Нерідко сварки завершувалися бійкою. Однак Микола затявся, мовляв: нічого не знаю, прийшов додому, а вона – мертва. А ще чоловік стверджував, буцімто напередодні ввечері вони поверталися з гостей, і захмеліла Ольга кілька разів падала.
-- Мабуть, вдарилася головою…
Та всі ці переконання виявилися марними, зрештою, чоловік зізнався...
…Колись вони були щасливими. У родині зростало двійко дітей. Але з роками все змінилося. Чоловік пристрастився до спиртного, згодом втягнулася й дружина. Донька вийшла заміж і покинула родинне гніздо. Подалі від чвар і сварок перебрався до родичів у Сваляву й 16-річний син Віктор. А подружжя все більше котилося у життєву прірву. Останнім часом навіть проживали окремо. Десь місяць тому Микола і Ольга нібито нарешті взялися за розум, настало примирення. Але знову в сімейну ідилію втрутився `зелений змій`. А вже через кілька днів все пішло по протореному шляху. Нещодавно приятелі запросили їх на день народження, яке завершилося традиційно – рукоприкладством. Вранці прокинулися з важким каменем на душі та нестерпним `сушняком` у горлі. Ольга насмажила картоплі. Навідався й син. Разом з чоловіком нашкребли якихось грошенят, щоб випити за примирення, та послали Віктора по горілку. Однак, зважаючи на вік юнака, йому спиртного не продали. Хлопець сказав це батькові і поїхав у Мукачево, де навчається у профтехучилищі. Довелося самим іти в магазин. Сюжет був незмінний: горілка додавала агресії, яку Микола зганяв на дружині. Та цього разу перестарався. Зупинився тільки тоді, коли його жертва стала несамовито хропіти, з рота пішла кривава піна. Закинув її на ліжко, сам влігся спати. Вранці виявив: дружина мертва. Не відаючи, що робити, зачинився в хаті. Навіть не впустив працівників газового господарства, коли ті захотіли перевірити лічильник. Тільки побачивши родича, відчинив хату.
Микола стверджує: його ненависть до дружини підігрівало те, що Ольга якось поскаржилася на чоловіка знайомому. Той якось перестрів Миколу і надавав йому стусанів.
Підозрюваний довго не міг второпати: як могло таке статися, адже він бив жінку, як завше. Хоча судмедекспертиза виявила у померлої тяжкі травми. Зокрема, травми голови та грудної клітки, крововилив, забій легень, печінки, нирок, перелом ребер тощо.
Підозрюваний у скоєнні цього злочину перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, порушено кримінальну справу, проводиться слідство.
