Людмила Худан наливає у пластиковий стакан самогонку з чорниць. У селі Гукливий на Закарпатті провели перший фестиваль чорниці. На нього завезли тонну ягід.
У селі Гукливий на Закарпатті провели перший фестиваль чорниці. На сільському стадіоні зібралися кілька сотень глядачів, завезли тонну ягід. У центрі села біля мілітарі-садиби ”Грін-Гоф” відкрили пам’ятник чорниці.
— У нас чорниці називають яфинами, — каже Володимир Попович, 53 роки. Приїхав на червоних ”жигулях”.
Гукливий розташований у підніжжі гори Великий Верх, а це найбільше в Україні чорничне поле.
Із багажника він викладає на землю чотири пластмасові ящики з ягодами. Править по 20 грн за літрову банку.
Навпроти розкладає страви із яфини 25-річна Людмила Худан. В алюмінієвих каструлях тримає вареники та млинці з чорницею, у великому бутлі — горілку з ягід. Її називають яфинівкою. 40 г напою коштує 8 грн.
— Чи можна скуштувати яфинівки? — до столу підходять двоє русявих жінок.
Людмила наливає напій у два стакани.
— Я на ягодах настоюю самогонку. Коли паленка готова, виварена, в бутель засипаю ягоди і даю постояти пару днів. Воно дає цвєт і вітаміни. Яфинівка корисна на желудок.
Тетяна Костюк, 18 років, на фестиваль приготувала сирні тістечка із яфиновим варенням. За шматок просить 3 грн.
— Я за яфиною з 14 років у гори ходжу. Встаю в чотири ранку, беру грябілки (саморобне пристосування для збору чорниці. — ”ГПУ”), відро в рюкзак — і на грузовика. Машина везе нас до початку гори, за йсе платиме по 25 гривень. А з-під гори йдемо уверх 2–3 години пішки. Збираємо ягоду до вечора. За день можна награбати до 50 кілограм. Айбо я ще слабо збираю — не більше як 20 кіло. Дома перебираємо ягоди од листя і несемо на прийомний пункт. Якщо ся добре постаратись, то за день можна заробити до 300 гривень. А се добрий підробіток у селі. Особенно студентам. Я собі цього літа заробила на одяг і книжки.
