найменший на лікарів та архітекторів
Найбільше ринок праці Закарпаття потребує швачок і мулярів, найменше – лікарів та архітекторів, під час брифінгу розповів директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич.
За словами Юрія Фущича, коливання на ринку праці в області почалися ще у жовтні минулого року. Тоді до центру зайнятості за допомогою у пошуках роботи почало звертатися більше громадян. «Спочатку ми пов’язували такий стан речей із закінченням сезонних робіт, проте уже з листопада зрозуміли, що це є наслідки економічної кризи, – каже Юрій Фущич. – Тільки за листопад минулого року в області стало на тисячу вакансій менше. Якщо на 1 листопада їх було понад 2 тисячі, то наприкінці місяця – 1,5 тисячі».
За листопад, грудень минулого та січень цього року до служб зайнятості звернулося 6 700 осіб, з яких у 2,5 тисяч закінчився контракт, майже 4 тисячі – звільнені за статтею «за згодою сторін». На 1 лютого на обліку в службі зайнятості перебувало 24,9 тис. незайнятих закарпатців, які шукають роботу. Ця кількість зросла порівняно з 1 січня цього року на 1,5 тис. осіб. Кількість вакансій становила 1159.
Складна ситуація у гірських районах. Чимало мешканців їздили на роботу до Ужгорода, райцентрів. Зокрема, на Великоберезнянщині, за словами директора обласного центру зайнятості, на обліку у службі зайнятості – 1 014 осіб, а вакансій лише 15, на Воловеччині роботу шукають 1 235 осіб, а вакансій – 59, на Міжгірщині – 2 028 осіб, вакансій 19, на Рахівщині – 2 600 осіб на 13 вакансій.
За словами Юрія Фущича, високий відсоток безробітних з вищою освітою у Мукачеві (40%), Ужгороді (понад 33%). По області майже 54% – представники робітничих професій.
Наразі для робітників є 696 вакансій (швачки, продавці, верстатники, провідники пасажирських вагонів, токарі, мулярі тощо), для студентів професійно-технічного училища є 287 вакансій (касири, столяри),300 – вакансії для службовців (інженери, оператори комп’ютерного набору, менеджери), 91 вакансія – для людей з повною вищою освітою (лікарі, архітектори, ветеринари).
Щодо антикризового закону, котрий набрав чинності 13 січня цього року, то найбільше він стурбував людей, які мешкають у сільській місцевості й мають підсобне селянське господарство. Відтепер членів особистого селянського господарства віднесено до зайнятого населення. Відтак, на матеріальну підтримку в службі зайнятості вони не можуть розраховувати. За словами Юрія Фущича, найближчим часом це питання буде врегульоване.
Нововведення зачепили і тих людей, що звільненні за згодою сторін. Відтепер, якщо вони не знайдуть роботу протягом 90 днів, то отримають матеріальну підтримку не раніше 91-го дня. Якщо ж людину звільняють при ліквідації, реорганізації підприємства, коли роботодавець попередив службу зайнятості не пізніше як за 2 місяці, то безробітному на 8-й день виплачується допомога.
Значно розширено критерії прийнятної роботи. Звісно, бухгалтерові роботу прибиральниці не пропонуватимуть, натомість підшуковуватимуть дотичні варіанти. Для тих, чия праця не потребувала спеціальної підготовки, або тих, хто перебуває на обліку понад 9 місяців, прийнятною вважається зайнятість на громадських роботах. Якщо людина без поважних причин відмовляється від громадських робіт, то розмір допомоги з безробіття скорочується на половину строком до 3-х місяців.