У п’ятницю, 3 лютого, під головуванням очільника краю Олександра Ледиди відбулась нарада щодо проблемних питань розвитку ромської національної меншини.
У заході взяли участь заступник керівника області Іван Качур, обласний прокурор Анатолій Петруня, головний міліціонер краю Віктор Русин, представники 17-ти обласних ромських національно-культурних товариств, та майже два десятки представників територіальних поселень ромів.
Головні цифри, що характеризують життя ромської нацменшини Закарпаття, озвучив у своєму виступі начальник управління у справах національностей Юрій Гузинець. Так, він повідомив: за офіційними даними останнього перепису в області сьогодні проживає майже 14 тис. ромів (трохи більше 1% загальної кількості жителів області). Але реальні цифри, зауважив посадовець, удвічі, а то й втричі більші. Сьогодні компактні ромські поселення розташовані у майже 80 населених пунктах краю, а діти навчаються у 115 школах за місцем проживання. За даними управління у справах національностей, тільки 2,8 тис. ромів розмовляють ромською мовою, більша частина рідною визнають угорську, словацьку чи російську. Тому особливу увагу треба приділяти збереженню національної самобутності нацменшини.
Про стан соціального захисту ромів розповів Віктор Мацола. Так, 2011-го ромські родини Закарпаття отримали більше 100 млн. грн. різних видів державної допомоги. Зокрема, грошову допомогу при народженні дітей, багатодітним сім’ям та одиноким матерям. Представники громадських організацій повідомили про факти відмови у соцдопомозі, до прикладу, одиноким матерям та проблеми з присвоєнням жінкам звання матері-героїні. Стосовно першого питання: Олександр Ледида доручив начальнику управління соцзахисту розібратися у кожному окремому випадку. Стосовно другого, пояснив: звання матері-героїні отримують далеко не всі багатодітні жінки, адже існує складна процедура оформлення документів. До того ж, таке звання може присвоїти указом тільки Президент України.
Серед проблем медичних: пологи серед неповнолітніх (у 2011-му в області народили 39 ромських дівчат віком до 15 років) та захворюваність на туберкульоз (роми на цей недуг хворіють утричі більше порівняно з іншими закарпатцями). Планують продовжити дієву практику облаштування у великих ромських поселення (більше 500 жителів) стаціонарних медпунктів – сьогодні їх на Закарпатті працює 9. Самі ж роми скаржились на не завжди якісне та вчасне медобслуговування – про кожен такий випадок головний медик Закарпаття Роман Шніцер попросив повідомляти йому особисто і запевнив: триматиме ці питання на контролі.
Також піднімалися питання правового захисту ромів, допомоги в отриманні та оформленні земельних ділянок під індивідуальне будівництво.
Одне з найбільш болючих питань і для освітян, і для самих ромів – низький рівень освіченості ромських дітей. Адже, згідно статистики, сьогодні початкову освіту здобувають тільки 30% маленьких ромів, більша частина їх навчання у школі не закінчує. А вищу освіту здобувають, на жаль, одиниці.
Очільник Закарпаття запропонував представникам ромських громад спільно вирішувати цю проблему:
– Ви маєте допомогти дітям, в першу чергу, здобути середню освіту. Далі – чекаємо від Вас кандидатури на навчання у вишах. На цьому етапі приймати рішення має кожна окрема ромська громада: хто, як не Ви самі, краще знаєте здібності власних дітей. Обласна влада, спеціалісти-освітяни допоможуть ромським молодим людям з підготовкою до незалежного оцінювання та вступом в університети. Думаю, кожен з нас розуміє: вирішити проблему можна тільки спільно, - резюмував Олександр Ледида.
