Головна загроза полягає в тому, що її личинки прогризають звивисті ходи в лубі та заболоні під корою, повністю блокуючи рух поживних речовин і води, через, що дерево гине всього за 2–3 роки після зараження.
Ясенева смарагдова златка відноситься до групи стовбурових шкідників, здатних поселятися як на здорових, так і ослаблених деревах, що неминуче приводить до їх загибелі. Шкідник вкрай небезпечний для Ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.
Батьківщина смарагдової златки – Корейський півострів, північно-східний Китай, Монголія,. У цих регіонах златка заселяє місцеві види Ясена (маньчжурський і китайський) та деякі інші породи дерев.
У середині 90-х рр. златку завезли до США та Канади з пакувальним матеріалом із Китаю. За декілька років вона спричинила занепад понад 20 мільйонів дерев різних видів Ясена, незважаючи на великі кошти, витрачені урядами цих країн на вивчення шкідника та запобігання поширенню Ясенова смарагдова златка, змогла потрапити та поширитись практично в усій Європі, зокрема і в Україні загрожуючи існуванню Ясена як виду, а також багатьом видам грибів і безхребетних тварин, які використовують цю породу як джерело їжі або як місце життя.
Вперше в Україні Ясенева златка була виявлена в 2019 році в Луганській області. Попри запроваджений карантинний режим, проведення радикальних заходів, цей шкідник зміг поширитися на Київщині у 2023 році. А в 2026 році шкідника Ясеневу смарагдову златка було виявлено на території Закарпатської області, а саме в Ужгороді та запроваджено 100 км. карантинний режим з районами.
Що ж це за страшний шкідник? Ясенова смарагдова златка – жук клиноподібної форми від смарагдово-зеленого, золотистого, бронзуватого або фіолетового забарвлення, довжиною 7,5-15,0 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.
Шкодо чинність Agrilus planipennis Fairmaire пошкоджує дерева лісових масивів полезахисні насадження, цінні міські та паркові дерева. Значної шкоди завдають як личинки , так і імаго Ясеневої смарагдової златки. Дорослі жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Нажаль на території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. Як і інші небезпечні стовбурові шкідники, Ясенова смарагдова златка руйнує деревину у випадку заселення нею в стовбурі живих дерев, так і в стовбурах заготовленої технічної деревини. Екологічні наслідки масового розмноження златки виходять далеко за межі втрати самої деревини — це призводить до руйнування цілих лісових екосистем, зміни мікроклімату та втрати біорізноманіття пов'язаних з Ясеном та біоценозу організмів пов’язаних з ним.
Основними заходами профілактики та подальшого розповсюдження Ясеневої златки є:
*Карантинний огляд на наявність шкідників при ввезенні на територію України імпортних лісоматеріали та дерев’яної тари..
- визначення меж заселення насаджень шкідником та обробка пестицидами;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т.ч. з використанням феромонних пасток бар’єрного типу;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
- приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо
- дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Спеціалісти відділу фітосанітарних заходів на кордоні Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області
ЮГАС Н.І., АНТАЛОВСЬКИЙ І.М., БЕНДЗА Я.С..
