Після евакуації родина прибула до Берегова, де отримала тимчасове місце проживання.
Пані Людмила, її вагітна онучка Вероніка та їхній кіт Рижик виїхали зі Слов’янська до Закарпаття. Родина залишалася у місті від початку повномасштабної війни, однак через небезпеку обстрілів вирішила евакуюватися.
Спочатку вони дісталися Лозової, звідти поїздом вирушили до Львова, а потім автобусом — до Ужгорода.
На Закарпатті родина прибула до Берегова, де їй надали тимчасове місце проживання та допомогли облаштуватися.
Разом із Людмилою та Веронікою евакуювався їхній домашній улюбленець — рудий кіт Рижик.
