35 років Незалежності України — це не просто дата. Це історія покоління, яке народилося і виросло у вільній державі, історія людей, які в різні часи відстоювали українську ідентичність, гідність і право самим визначати власне майбутнє.
Для Переяслава ця дата має особливе значення. Наше місто — один із важливих осередків української історичної пам’яті. Тут особливо відчуваєш, наскільки тісно пов’язані минуле, сьогодення і майбутнє України.
Сьогодні ми відзначаємо День Незалежності в умовах повномасштабної війни. Тому святкові слова набувають іншого змісту. Ми вже не просто говоримо про свободу — ми щодня бачимо людей, які віддають за неї найдорожче.
Незалежність має ціну
Україна не отримала незалежність як подарунок, який можна просто покласти на полицю історії.
Наш народ століттями боровся за право мати власну державу. І сьогодні ця боротьба триває.
На фронті українські військовослужбовці захищають територіальну цілісність держави. Волонтери допомагають армії та цивільним. Медики рятують життя. Учителі продовжують навчати дітей. Підприємці підтримують економіку.
Кожен українець, який чесно працює і робить свою справу заради держави, сьогодні є частиною спільної боротьби.
Саме тому незалежність — це не лише право. Це відповідальність.
Університет під час війни
Для університетської спільноти ця відповідальність має особливий зміст.
Війна не зупинила українську освіту. Навпаки, вона показала, наскільки важливо зберігати можливість навчатися, досліджувати, дискутувати і створювати нові знання навіть у найскладніші часи.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі продовжує працювати, навчати студентів, розвивати науку та підтримувати своїх захисників.
Наші студенти й випускники захищають Україну. Частина викладачів і працівників університету також долучилася до захисту держави.
Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя.
За кожним іменем — людська історія, родина, друзі, мрії, плани на майбутнє.
Наш обов’язок — не дозволити цим іменам зникнути з пам’яті.
Освіта — це також зброя
Я переконаний, що освіта є одним із найважливіших факторів національної безпеки.
Сильна держава потребує не лише сучасної армії.
Їй потрібні освічені громадяни, науковці, лікарі, інженери, педагоги, журналісти, управлінці, підприємці.
Люди, які здатні критично мислити.
Люди, які розуміють історію своєї держави.
Люди, які можуть відрізнити правду від маніпуляції.
Люди, які не бояться відповідальності.
Саме таких громадян повинна формувати українська освіта.
Тому сьогодні університет — це не тільки аудиторії, лабораторії та бібліотеки.
Це простір формування майбутнього України.
Переяслав і українська історична пам’ять
Для нашого університету особливо важливо працювати з історичною пам’яттю.
Переяслав — місто з величезною історичною спадщиною. Тут минуле України буквально присутнє поруч із нами.
Але історія — це не лише те, що вже відбулося.
Це також відповідальність за те, як ми пояснюємо минуле молодому поколінню.
Ми повинні знати власну історію без міфів та нав’язаних імперських трактувань.
Маємо розуміти складність історичних процесів, але водночас чітко усвідомлювати: Україна має власну історичну традицію, власну культуру та власне право на незалежне майбутнє.
Саме тому гуманітарна освіта сьогодні є надзвичайно важливою.
Молодь — майбутнє незалежної України
Коли ми говоримо про наступні 35 років, ми передусім говоримо про сучасних студентів.
Саме вони будуть будувати Україну після війни.
Вони відновлюватимуть міста.
Розвиватимуть технології.
Створюватимуть бізнес.
Працюватимуть у державному управлінні.
Розвиватимуть науку й культуру.
Тому наша відповідальність як освітян — дати молоді не лише професійні знання.
Ми повинні допомогти їй сформувати відчуття власної гідності, відповідальності та приналежності до своєї країни.
Молодий українець має бути громадянином світу, але водночас чітко знати, де його дім.
Якою буде Україна після перемоги?
Я вірю в перемогу України.
Але перемога стане лише початком нового великого етапу.
Перед нами стоятиме завдання відбудувати країну.
Не просто відновити зруйновані будинки чи дороги.
Ми повинні створити Україну, яка буде сучасною, конкурентоспроможною та комфортною для життя.
Україну, де молодь має перспективу.
Де університети є центрами науки та інновацій.
Де талановита людина може реалізувати себе, не залишаючи країну.
Де ветерани отримують належну підтримку.
Де громади мають ресурси для розвитку.
Де українська культура не просто зберігається, а активно розвивається.
І тут освіта матиме фундаментальне значення.
Незалежність починається з відповідальності
35 років тому ми отримали державу.
Сьогодні наше завдання — зробити її сильною.
Це неможливо без відповідальної влади, активного суспільства, розвиненої економіки та якісної освіти.
Але все починається з людини.
З того, чи готові ми виконувати свою роботу чесно.
Чи готові допомагати іншим.
Чи готові захищати правду.
Чи готові берегти українську мову та культуру.
Чи готові пам’ятати тих, хто віддав життя за нашу свободу.
Незалежність — це не лише державний статус.
Це щоденний вибір.
Україна обов’язково переможе
Сьогодні ми маємо право пишатися Україною.
Не тому, що наш шлях був простим.
Навпаки — саме тому, що він був надзвичайно складним.
Українці вистояли.
Ми не дозволили зламати нашу державність.
Ми зберегли університети, школи, науку, культуру.
Ми продовжуємо працювати.
Ми продовжуємо навчатися.
Ми продовжуємо мріяти.
А значить — ми продовжуємо будувати майбутнє.
Я хочу побажати Україні миру, перемоги та справедливості.
Нашим захисникам — сили й повернення додому.
Родинам — витримки та віри.
Молоді — можливостей.
Освітянам і науковцям — свободи для роботи та творчості.
А всім українцям — єдності.
Нехай наступні 35 років стануть роками відновлення, розвитку та великого українського поступу.
Нехай наші діти та онуки живуть у мирній, сильній і незалежній державі.
І нехай Переяслав, як місто з великою історією, й надалі буде одним із місць, де формується українське майбутнє.
З 35-річчям Незалежності, Україно!
Вистояли. Перемагаємо. Будуємо майбутнє разом.
Віталій Коцур, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі
На правах реклами
