Новоселиця – одне з маленьких див на Виноградівщині. Тут знаходиться унікальна дерев’яна церква.
Є припущення, що вона збудована ще в ХІV столітті. Заснування ж самого села пов’язане з легендами про втікачів-сербів, проте деякі історики запевняють, що поблизу можна знайти сліди кельтських поселень. На території Новоселиці є найвища у районі вершина – гора Фрасин. Її унікальність, зокрема, у тому, що місцеві жителі знаходять тут їстівні гриби навіть у грудні, перед Новим роком. Чим не диво?
13 жовтня тут відбувалися традиційне фольклорне свято «Волоські страви» і урочисте відзначення 50-річчя місцевої школи.
І цього разу не обійшлося без маленького дива. У неділю зранку зарядив осінній дощ, який в обід лив як із відра. Друга перепона – дорога. Жахливі ями та вибоїни щоразу викликали запитання – як по цій дорозі їздять щодня новосільці? Мабуть, це теж одне із чудес Новоселиці, щоправда, занадто сумних.
Але рано чи пізно настає кінцева зупинка – центр села, де здалеку можна побачити люд у святкових вишиванках і під парасолями, прибрану сцену, намети з різним крамом. А тепер – диво, бо з відкриттям свята вщухла злива, навкруги посвітлішало.
У центрі уваги був конкурс на краще приготування волоських страв. Зокрема, у номінації «найкращий господар» переміг Іштван Медєрі, який представляв накритий стіл від лісничих Виноградівського лісгоспу. Найкраща паленка була у Ірини Жолдош, найдавнішу автентичну страву виготовила Ірина Рацин, найширший асортимент новоселицьких голубців приготувала Марта Богаш, а головний приз дістався колективу дитячого садка. Щодо цінних призів (праски, кавоварки і мікрохвильова піч як головна нагорода), то їх забезпечив і вручав голова дегустаційного журі Євген Ярина, пише Василь Горват, газета "Новини Закарпаття".
