Традиції обмінюватись обручками на весіллі вже не одна тисяча років. З давніх-давен люди вважали, що каблучка на пальці — знак вірності й любові. Форма кола незмінно символізує нескінченність, незламність почуттів.
Якщо молодята вибрали вінчання, цей символ благословляє священник і надягає його подружжю на руки. Коли реєстрація шлюбу відбувається в РАЦСі — чоловік і жінка обмінюються обручками самостійно.
Прикмети, пов’язані з прикрасою
Цей ювелірний виріб дуже символічний, тому не дивно, що навколо нього з’являється багато забобонів. Вони стосуються купівлі обручки, подій перед особливим днем, під час і після нього. Хтось вірить у них, інші — ні, але ознайомитися не завадить.
Придбання виробу
Вважається, що дарувати його не можна. Молодята мають разом вибрати символ свого шлюбу. За традицією обручки зобов’язані купувати наречений або його сім’я. Допускається використання прикраси, яка належала батькам чи іншим найближчим родичам пари. Якщо в них був щасливий, успішний шлюб, позитивна енергетика передасться й наступному поколінню.
Перед урочистістю
Якщо молодята заручилися, і хлопець подарував каблучку, її треба носити постійно до того часу, поки її не буде замінено весільною. Допускається сусідство на одному пальці відразу обох виробів. Після придбання їх треба тримати разом якомога далі від сторонніх очей і не чіпати. Не можна передавати третім особам, навіть приміряти.
Під час укладання шлюбу
Цього дня додатково прикрашати руку не потрібно. Головний елемент — весільні каблучки. Найпоширеніший казус із ними — хтось впустив на підлогу. Це недобра прикмета, але виправити все можна, протягнувши через середину білу нитку. Вона мусить обов’язково бути в кишені свідків. Потім нитку має спалити той, хто впустив прикрасу.
Часто елементом вбрання жінки є рукавиці. Під час церемонії їх потрібно зняти. Обручку надягають на голий палець. Інакше можна напророчити розлучення. Після урочистого обміну прикрасами знімати їх небажано. Предки навіть не віддавали каблучки на чистку, щоб ніколи не розлучатися з ними.
Після розпису
Недоброю прикметою вважається втрата весільної каблучки. Проте якщо вона загубилася вдома, а потім знайшлась — це гарний знак. На молодят чекає життя в добробуті. Щоб не втратити сімейне щастя та достаток, не можна дозволяти, аби хтось, навіть жартуючи, знімав прикрасу з пальця. Якщо ж раптом у подружжя настали важкі часи, проблеми з фінансами, у жодному разі не можна перетворювати обручки на гроші.
Цим забобонам не одна сотня років. Вони — частина культури й передаються з покоління в покоління. Вірити в них чи ні — справа кожного особисто. Головне — вибрати прикрасу до душі й бути певним, що вона принесе щастя.
