Старожили нашого краю. Їх у нас залишилося вже не так і багато. А тому ми повинні пам’ятати про таких людей, вчитися в них життєвому досвіду. Бо, згодьтеся, є речі, посильні тільки старості, в якій мудрість багатьох поколінь.
У Студеному до старожилів належить Ганна Федорівна Буришин, яка народилася в 1922 році. У 19-річному віці дівчина вийшла заміж. З чоловіком народила шестеро дітей. Та так склалося в житті, що довелося матері трьох близьких і любих серцю нащадків поховати передчасно. Сьогодні три доньки з своїми сім’ями проживають у Берегові.
Любить згадувати Ганна Федорівна своє дитинство, яке, як і у всіх її земляків, було непростим. З раннього дитинства дівчина відчувала потяг до науки. Першим азам шкільної освіти (чотири класи) навчалася у церковного дяка Івана Шутяка. Із-за важкого матеріального становища дівчина не змогла продовжити навчання, треба було допомагати батькам по господарству, які й прищепили дочці любов до землі та худобини. Тож коли вийшла заміж, й сама стала доброю господинею у домі. Разом з чоловіком тримали худобу, обробляли землю. Особливо полюбляла Ганна куховарити. Згодом молода сім’я вступила в колгосп. Чоловік, на жаль, вже покійний, опанував професію ветеринарного лікаря. Ось так у буднях, домашніх турботах проходили роки.
Сьогодні, на старості літ, Ганна Федорівна живе одиноко. Дочки з сім’ями поселилися в Берегові, запрошують до себе й маму. Та недовго гостює в чужих краях горянка. Сумує за власною домівкою, обійстям, горами. Хоч вже й немає сил тримати худобу, бо їй нівроку, минуло 89. Та й здоров’я вже не те. Часто в гості до Ганни Федорівни навідуються сусіди, помічники-волонтери Калина Федорівна та Юрій Іванович Бути, сестра Олена Федорівна Василинка, місцева вчителька Василина Юріївна Кополовець. Доглянуть стареньку, допоможуть на городі з картоплею та іншою садовиною.
Любить з ними бесідувати баба Ганна. Згадує молодість, ділиться секретами довголіття, яке вбачає у постійному русі. Замолоду любила подорожувати лісами у пошуках грибів та ягід. Навчила цьому й своїх дітей, які частенько навідуються в Студений запастися лісовими дарами на зиму. А ще Ганна Федорівна цікавиться політикою, бо читає газети, слухає радіо. Занепокоєна бабуся життям підростаючого покоління. З сумом визнає, що сучасній молоді бракує культури поведінки. Хлопці і дівчата, закінчивши школу чи навіть вищі навчальні заклади, не мають постійного місця роботи, а тому й ведуть розгульний спосіб життя.
Надіється старенька хіба що на Бога, багато молиться і читає духовну літературу вдома, бо в церкву йти вже немає сил.
Розмови з цією багатою життєвим досвідом бабусею спонукають до роздумів про сучасне життя, вчать нас розсудливості, терпимості та доброти.
