Такі неправомірні дії повинні оскаржувати у суді. Про це у своєму коментарі зазначив регіональний координатор Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Закарпатській області Олег Григор’єв.
«Повістку можуть вручити тільки за місцем проживання або за місцем роботи, коментує ситуацію Олег Григор’єв. –У повістці повинні зазначатись прізвище та ім'я особи, яка підлягає мобілізації, а також час та адреса, за якою повинен прибути військовозобов'язаний. Обов'язковим є наявність підпису військового комісара та гербової печатки».
Днями закарпатські ЗМІ та краянзбурило нововведення – вручення повісток на блок-постах. За повідомленням прес-служби УМВС України у Закарпатській області, тільки за одну добу на блок-постах в Мукачеві та Нижніх Воротах вручили 88 повісток до військкомату.
Загалом таким чином в області вручили вже близько 200 повісток.
У Генштабі виправдовують свої дії. Так, заступник начальника Генуправління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Збройних Сил Володимир Талалай повідомив: чинне законодавство не забороняє вручати повістки на вулиці і робити це можна в будь-який час світлої пори доби.
Однак правозахисники звертають увагу на не врегулювання цієї процедури у Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак у ст. 8 Закону«Про військовий обов’язок і військову службу» визначено, що саме призовники, яким надійшла повістка, зобов'язані прибути у військкомат. Також закон передбачає інформування про зміну місця проживання та зобов’язання керівників підприємств, де працюють призовники, забезпечити їхнє прибуття до військкоматів.
Тож ця норма передбачає отримання повістки саме за місцем проживання або місцем роботи, підкреслив Олег Григор’єв:
«На жаль, іноді ми стикаємося із прогалинами у законодавстві, тобто з повною чи частковою відсутністю норм, які регулюють певні суспільні відносини.У зв'язку з цим в юриспруденції розроблені способи заповнення прогалин в процесі застосування закону, які отримали назву аналогії. Аналогія закону передбачає вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Застосування аналогії закону передбачено законодавством України (ст.8 Цивільного кодексу,ст.8 Цивільно-процесуального кодексу, ст.4 Господарсько-процесуального кодексу,ст.305 Господарського кодексу, ст.10 Сімейного кодексу).
Зокрема, згідно з положеннями статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Разом з тим, свобода пересування гарантована українцям Конституцією, Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»,Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, а також Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.
А прогалини в законодавстві повинні заповнюватися шляхом внесення змін і доповнень у закони, видання нових, більш досконалих юридичних актів. Що ж стосується тих осіб, які ухиляються від мобілізації, то ними повинні займатися правоохоронні органи, відповідно до законодавства», – зазначив регіональний координатор Уповноваженого ВРУ з прав людини у Закарпатській області Олег Григор’єв.
