і це послужить формуванню енергетичної безпеки держави

Політолог, директор Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко вважає, що газовий конфлікт між Україною і Росією піде на користь Україні у плані формування політичної нації і конкретних кроків щодо енергетичної безпеки держави.

`Так само, як і касетний скандал за президентства Леоніда Кучми, газова війна є нічим іншим, як бажанням Росії взяти під контроль українську владу. Це є класичний політичний шантаж`, - вважає Віктор Пащенко.

На його думку, Росія програла газову війну не як держава, а як система. `На цьому фоні Україна виглядає як слабкий учень, який, однак, тягнеться до знань. У такому розумінні імідж українського керівництва в очах Європи і світу виглядає у більш виграшному світлі`, - зазначив політолог.

Проте конфлікт також показав, що на нинішній день не можна говорити про чітку монолітну позицію України.

`Цей газовий конфлікт, як і багато чого іншого, ще раз продемонстрував, що поняття `Україна` - неоднозначне. Як це не прикро, а з політичної точки зору і некоректно, України як держави, яка має чіткі інтереси, просто немає`, - сказав політолог. `Кожна політична сила на власний розсуд бачить переможців і переможених у газовій війні. Наприклад, комуністи заявляють, що Україна поступилася на зовнішньополітичній арені Росії. Партія регіонів використовує конфлікт для своїх суто меркантильних інтересів, виступаючи за відставку уряду й імпічмент Президенту. Неоднозначна позиція щодо конфлікту у БЮТ і `Нашої України`. Попри все, в критичні моменти є консолідація між Ющенком і Тимошенко`, - зазначив він.

Газова війна має й позитивну сторону, вважає В. Пащенко. `Інша справа, як вплине цей конфлікт. Через такі конфлікти й кризи відбувається формування політичної нації. Такі ситуації виявляють справжні інтереси держав, зокрема, на світло випливають міфи про слов’янське братерство`, - сказав експерт.

За його словами, через подібні ситуації прийде усвідомлення, що `між Ахметовим і Коломойським, Тимошенко і Ющенком набагато більше спільного ніж, образно кажучи, між Ахметовим і Абрамовичем`.

Ще один позитив кризової ситуації полягає в тому, що розмови про необхідність диверсифікації енергоносіїв мають шанс перейти у площину конкретних кроків у цьому напрямку.