Винайдений американськими телевізійниками ще у 1960-ті роки, екзит-пол залишається одним з найбільш дієвих методів забезпечення чесності виборів. Післявиборче опитування, коли соціологічні служби на виході з дільниці запитують певну кількість людей, кому вони віддали голос, було вперше застосоване для того, щоб задовольнити потребу телеглядачів в максимально оперативній інформації про вибори.
Сьогодні ж дані екзит-полів стають застереженням для «охочих» сфальсифікувати реальні результати голосування. Адже підсумки екзит-полу оголошують одразу у сам день виборів. Проте чи можна повністю довіряти такому опитуванню і чому дані різних соціологічних служб дещо відрізнялися на цих виборах, коментує директор Карпатського центру полінгових досліджень, організатор соціологічного поля для проведення екзит-полу в Закарпатській області, кандидат соціологічних наук Федір Шандор.
«На Закарпатті екзит-пол проводили 4 різні компанії, згідно з соціологічною вибіркою, яка була задана. Методом випадкового числа було обрано певну кількість виборчих дільниць, на виході з яких проводилося опитування. Вже до кінця дня голосування було відомо, хто перемагає в області», — розповідає соціолог. До слова, комп’ютером не було обрано жодної дільниці обласного центру. За словами Шандора, похибка у результатах могла бути зумовлена відмінностями у методиці та методології проведення екзит-полу (вибірка, реальна кількість виборців, крок тощо).
Майже 20 % опитаних у процесі екзит-полу закарпатців відмовилися відповісти, за кого проголосували. Проте більшість погоджувалися озвучити свій вибір і, врешті, кінцевий результат голосування підтвердив дані опитування
«У другому турі виборів на Закарпатті також проводитиметься екзит-пол. Його варто організовувати, оскільки це один з ефективних видів контролю», — переконаний Шандор.
