На черзі - обласна
Днями Закарпатська обласна алергологічна лікарня (ОАЛ) святкувала своє 40-річчя.
Цей унікальний лікувальний заклад є першим на теренах колишнього СРСР по своїй методиці та ефективності лікування. Саме з цієї лікарні починає відлік українська спелеотерапія. Кількома роками пізніше було відкрито і Республіканську (Українську) алергологічну лікарню, яка приймала пацієнтів з усієї країни.
Підземне відділення обласної алергологічної лікарні розташовано на глибині 300 метрів в гірських виробках соляної шахти № 8, а Республіканської – в шахті № 9. Нині, у зв`язку і затопленням шахти № 9 та демонтажем солефабрики підземне відділення республіканської лікарні евакуйовано. Частина хворих тимчасово лікуєтся в другу зміну в підземному відділенні ОАЛ. Про необхідність збереження надзвичайно ефективного методу лікування астми та різних патологій бронхо-легеневої системи говориться багато на всіх рівнях. За словами медиків-алергологів близько 2 млн. наших співітчизників потребують лікування в мікрокліматі соляних шахт.
Проте поступ, з яким мали б вирішуватися ці проблеми – відсутній. Неодноразово наголошувалось на необхідності радикальних рішень по врятуванню шахти. Збиралися числені наради, виїздні засідання та сесії, назвичайні комісії, координаційні наради і т.п. Результат – шахту № 9 вже фактично затопило. На черзі шахта № 8. Чому? А тому, що з 10 грудня будь-які роботи в підземних виробках шахти № 8 буде припинено. Причина – розірвання договору гірничорятувального загону із ДП «Солотвинський солерудник». Тепер жодна людина не має права спустися у шахту, якщо ніхто не забезпечує її безпеку. Ані хворі, ані медики, ані технічний персонал шахти. Це означає, що проведення робіт з відкачування води теж буде припинено. Шахта № 8 захлинеться… Унікальне підземне відділення лікарні зникне. Разом з цим, зникне і надія хворих людей на одужання.
З`ясувати, чим виклание це рішення рятувальників, ми спробували у їх керівника.
За словами командира Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального загону постійної готовності Володимира Галаговця, єдиною причиною, через яку вони розривають договір із ДП «Солотвинський солерудник», є невиконання його умов, а точніше – величезний борг підприємства, який нині сягає 767 тисяч гривень! А це зарплати, податки, зв`язок, недоотримане оснащення рятувальників, що в свою чергу, відповідно, негативно відбивається на роботі самих рятувальників. Зрозуміти командира можна – його організація працює на госпрозрахунку. А це – 21 людина! Цілодобово, по 7 чоловік на зміну, стоять на варті рятувальники, в будь-яку мить готові прийти на допомогу. Цілком логічно, що на голодний шлунок багато не напрацюєш… Разом з тим, варто зазначити, що протягом кількох років, незважаючи на кількасоттисячні борги солерудника, рятувальники гідно виконувати свої зобов`язання.
На жаль, сподівання на уряд, який допоможе вирішити цю проблему, залишились марними. Рішення, яке б дозволило б знайти нового ефективного господаря вмираючому солерудник,у дотепер так і не було прийнято…
