Pin-Up, пін-уп, пін-ап – доволі відоме та поширене мистецтво, котре заслуговує особливої уваги та вивчення.
Термін Пин ап походить від англійського слова "to pin up", в буквальному перекладі означає приколювати що-небудь на стіну.
В образотворчому мистецтві характеризує певний стиль графіки, в якому виконуються малюнки з красивими, найчастіше напівоголеними дівчатами, які можна приколоти до стіни.
Історія виникнення стилю бере свій початок з останнього десятиліття ХІХ століття, коли американський художник Чарльз Гібсон створює цикл малюнків з молодими привабливими дівчатами, що втілюють збірний образ еталону краси американської жінки того часу. Моделями художнику служать красуня дружина Ірен Ленгхорн і її сестра Ненсі Астор.
Персонажі Чарльза Гібсона від природи стрункі, мають осину талію, широкі стегна, високі груди і завжди одягнені за останньою модою.
Їх відкрите обличчя, проникливі очі, чуттєві губи і зачіски уособлювали ідеал жіночої краси кінця ХІХ, початку ХХ століття.
Героїні ілюстрацій Гібсона завжди спокійні і впевнені, різнобічно розвинені і рівні за статусом чоловікам, які зображувалися настирливими простаками, готовими виконувати будь-які бажання жінки.
Всенародну популярність ілюстрації Чарльза Гібсона отримали завдяки багатомільйонним накладам газет і журналів, які регулярно публікують роботи художника, котрі кожен має можливість вирізати і повісити на стіну.
Пізніше роботи Гібсона застосовують для декору магазинів, готелів і ресторанів, а обивателі отримали можливість купувати сувеніри із зображенням "Дівчат Гібсона".
На піку популярності в схожому стилі починають працювати і американські художники Говард Чандлер Крісті і Херрі Дж. Пітер.
Розвиток стилю Пін ап
Початок ХХ століття приносить спад популярності "Дівчат Гібсона". Змінюються звичаї і ідеали. Чоловіки, які повернулися з полів битв Першої світової війни, віддають перевагу більш доступним і розкутим жінкам.
У 1934 році популярне видання Esquire замовляє американському художнику Джорджу Петті цикл ілюстрацій із зображенням бешкетних напівоголених красунь, які разом з визнанням отримують назву "Petti Girls".
Особливу популярність дівчата Джорджа Петті завоювали серед водіїв далекобійників, а також солдатів, моряків та льотчиків, які отримали можливість вилучити з журналу постер із зображенням свого ідеалу краси і прикрасити ним кубрик, стіну казарми або кабіну вантажівки. Під час Другої світової війни "Petti Girls" наносилися на фюзеляжі американських винищувачів.
Стиль Pin up вкорінюється в американській культурі. Знамениті бренди Coca-Cola, Chesterfield та інші активно використовують рекламу в стилі Пін ап, не тільки просуваючи свій товар, але і популяризуючи стиль графіки в образотворчому мистецтві.
У стилі Пін ап працювали відомі майстри Альберто Варгас, Рольф Армстронг, Джованні Бальдіні та інші художники.
Моделями для робіт в стилі Pin up послужили одна з найбільших зірок Голлівуду Ава Гарднер, шведська актриса і фотомодель Аніта Екберг, французька кіноактриса, фотомодель і письменниця Бриджит Бардо, американська фотомодель Бетті Пейдж та інші знаменитості.
Російський Pin up
Радянські і російські художники також працювали в стилі Пін ап плаката. Для російського пін ап мистецтва характерна наявність забавних сюжетів, які показують привабливих дівчат і їх ставлення до пікантних ситуацій, в яких вони опиняються за волею художника.
Найбільш відомим майстром російського пін апу є Валерій Барикін, пензлю якого належить відомий цикл робіт на тему нового радянського плаката.
