Такі дані спеціального соціологічного дослідження, яке провів Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Дзеркала тижня 10—15 квітня 2014 року у відповідних регіонах країни.
Наразі лідером президентських перегонів на Південному Сході, як і в усій Україні, є Петро Порошенко. Його рейтинг перевищує сукупний рейтинг претендентів на звання улюбленців Півдня і Сходу: за Порошенка готові віддати свої голоси 21,6% тих, хто готовий прийти на вибори; за Тігіпка — 10,6%; за Добкіна — 8,4%. Примітно, що в рідному для Михайла Марковича Харкові в Петра Порошенка 23,6% прихильників, а в екс-губернатора — 16,7%. Аналогічна картина на електоральній малій батьківщині Тігіпка: на Дніпропетровщині в Сергія Леонідовича — 10,2% апологетів, а в Порошенка оптимальний варіант побачили 27,5%.
Підтримка Юлії Тимошенко на Південному Сході порівнянна з підтримкою Анатолія Гриценка і Петра Симоненка: 4,3; 3,9 і 3,9% відповідно.
Згідно з опитуванням, на Південному Сході зі своїм вибором не визначилися 39% виборців. Немає свого кандидата в прямому й переносному значенні в Донбасу: без піввідсотка половина луганчан не знає, за кого голосуватиме. 43,2% жителів Донецької області також не знайшли фаворита. Не визначилися майже стільки ж запоріжців. Чи знайдуть вони того, заради кого прийдуть 25 травня на дільниці? Зневождення електорального організму, який передусім звик до наявності свого великого політичного гравця Донбасу, може призвести не тільки до пасивності виборців, а й до дестабілізуючої агресії, що підриває легітимність президентської кампанії та її результату. Принцип "так не діставайся ж ти нікому" стосовно президентської булави може перетворитися на кремлівський "так дістанься ж ти мені" стосовно України.
В рамках дослідження опитано 3232 респондентів старших за 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України — Одеській, Миколаївській, Херсонській, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях (методом телефонних інтерв'ю — 1476, методом особистих інтерв'ю — 1756). У кожному окремому регіоні проведено не менш ніж 400 інтерв'ю. Погрішність вибірки не перевищує 0,95%.
