Чергове засідання Нацради присвятили питанням удосконалення системи фізичного виховання
Минулого місяця Президент України Віктор Ющенко провів у Києві засідання Національної ради з питань фізичної культури і спорту. Участь у ньому взяли і представники областей, в тому числі – голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші. Чергове засідання Нацради присвятили питанням удосконалення системи фізичного виховання дітей та студентської молоді у навчальних закладах та заходам щодо розвитку дитячо-юнацького і резервного спорту в Україні. У столиці кажуть, у цій царині суспільного життя країни значні досягнення, проте переважно – проблеми. Як їх вирішувати і за що братися першочергово – детальніше.
Як виглядає Україна загалом і Закарпаття
зокрема у фізкультурно-спортивній царині
Отже, на Нацраді назвали основні проблеми системи фізичного виховання дітей та студентської молоді в навчальних закладах, і вони таки виявилися суттєвими. Аби це не звучало голослівно, можна просто навести кілька показових цифр. Так, як доповів міністр України у справах сім’ї молоді та спорту Юрій Павленко, нині рівень залучення дітей та молоді до оздоровчої рухової активності катастрофічно низький і становить заледве 25-30 відсотків.
Але це ще нічого не говорить, якщо заглибитися в деталі, то картина вимальовується ще сумніша. Так, по Україні середній показник співвідношення кількості учнів, що займаються всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи, до кількості осіб, що навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах становить заледве 29,8 відсотка. Закарпаття в цьому контексті певною мірою передове – 37%, краща ситуація лише в п’ятьох областях України, лідирує Вінниччина (54,3%). Ще гірша в Україні ситуація із залученням студентства до фізкультури: відповідні заняття в середньому по Україні відвідує заледве четверта частина від загальної кількості осіб, що навчаються у вишах. У Закарпатті цей показник становить 26,2 відсотка.
Щодо дитячо-юнацького та резервного спорту, то, як прозвучало на Нацраді, погіршення демографічної ситуації у країні, недостатня рухова активність учнівської молоді та низький рівень здоров`я негативно позначаються на відборі обдарованих дітей для подальших спортивних занять. Накладається на це й проблема низького рівня забезпеченості спортивних шкіл та закладів резервного спорту відповідними спортивними спорудами. Нині всього 43% спортивних шкіл мають власну спортбазу, відповідно, тренуватися дітям просто нема де. Плюс – брак сучасного фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання в спортивних школах та закладах резервного спорту; відсутність у спортивних школах та закладах резервного спорту коштів на фінансування навчально-тренувального процесу дітей та молоді, а також на достатнє харчування учнів у навчальних закладах інтернатного типу. А ще – попри інформатизованість всієї держави – навіть проблема у тім, аби придбати сучасні комп`ютерні технології для створення єдиного інформаційного середовища між суб`єктами управління та спортивними школами, завдяки чому вдавалося б легше шукати та відбирати талановитих дітей і молодь для подальшої спеціалізації та удосконалення спортивної майстерності.
Проте загалом, як прокоментував голова облдержадміністрації Олег Гаваші, Закарпаття входить до п’ятірки лідерів серед областей України, в яких ще порівняно непогані показники з охопленням дітей та студентів фізкультурою і спортом. У краї з року в рік зростають видатки на фінансування цієї галузі: якщо у 2006 році це було 6,3 мільйона, у 2007 р. – 8,1 мільйона, торік – 11,2 млн., то на цей рік (навіть попри системну фінансову кризу у державі) – 11,66 млн. гривень.
Проте, як кажуть, не в грошах щастя, а в їхній кількості. Нині Закарпаттю вкрай бракує коштів насамперед на придбання обладнання для спортзалів та ігрових майданчиків. Ось тільки вирішити цю проблему лише силами регіону – надзвичайно складно. В цьому питанні, на думку переважної більшості учасників Нацради, має бути комплексний державний підхід.
Хворіємо, бо мало рухаємося
Принаймні про це говорять спеціалісти. Низька рухова активність молоді та дітей стримує формування здорового способу життя, від якого на 50-60% залежить здоров`я людини, повідомив на засіданні міністр охорони здоров’я України Василь Князевич. «На жаль, у нинішнього покоління практично відсутні традиції здорового способу життя та активного дозвілля, поширюється тютюнопаління, зловживання алкоголем, вживання наркотичних засобів», — уточнив головний український охоронець здоров’я.
Він також розповів про те, що значна кількість дітей – до 80% (!) має відхилення у фізичному розвитку та стані здоров`я. У підростаючого покоління різко прогресують хронічні хвороби серця, неврози, артрити, сколіози, ожиріння тощо. І якщо ще у дошкільному віці хвороби кістково-м’язової системи мають 24 відсотки з тисячі обстежених дітей, то вже у віці 7-14 років у три з половиною раза більше – 86 відсотків. Аналогічна ситуація з бронхіальною астмою: 0-6 років – 2,2 %, 7-14 – 6,7%; з хворобами нервової системи – 0-6 років — 32,9%, 7-14 – 50,5%; з хворобами системи кровообігу – 12,6 та 35,5% відповідно. Погіршується статистика серед учнівської молоді і з огляду на розлади психіки та поведінки, хвороби ендокринної системи, органів травлення, сечостатевої системи тощо.
Мало рухаємося, бо… немає де?
Про незадовільний стан забезпеченості навчальних закладів спортивними спорудами, інвентарем та обладнанням, про відсутність у загальноосвітніх навчальних закладах фахівців із секційної позакласної роботи з фізичного виховання, а також про недостатнє кадрове забезпечення медичними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів та недосконалу система профілактичних оглядів та медико-педагогічного контролю під час занять говорив міністр освіти і науки України Іван Вакарчук.
За його даними, загалом по Україні рівень забезпеченості навчальних закладів майданчиками з тренажерними залами менше половини від необхідного – 44,6 відсотка. І якщо ще окремі області в цьому контексті можуть похвалитися певними досягненнями (Волинська область – 63,1%, Чернігівська та м. Київ – у межах 60-ти), то в Закарпатті й загалом погана ситуація – 19,2%. Хоча, з огляду на статистику, є й гірше. Забезпеченість спортивними залами (не менше 162 кв. м) по Україні становить 64 відсотки, по Закарпаттю – 39. «Це можна пояснити і об’єктивними, і суб’єктивними чинниками. Серед об’єктивних причин насамперед такі. Більшість шкіл у Закарпатті були побудовані ще за часів Чехословаччини, і зараз вони вже морально та фізично застаріли. До того ж, населені пункти розростаються, і діти не поміщаються у маленькі класи. За часів незалежності в регіоні почали системно будувати нові навчальні заклади. Останні два роки поспіль Закарпаття загалом лідирує в Україні за кількістю зданих в експлуатацію нових шкіл. Проте побудувати одразу і все – нереально. Тому зводили спочатку навчальну базу, а їдальні, спортзали й тому подібне залишалося на другому плані. Але серед суб’єктивних причин можна говорити й про організацію роботи (гіршу чи кращу) за рівних умов», – прокоментував Олег Гаваші.
Проте повернемося до забезпечення спортивними спорудами навчальних закладів та вишів. Із плавальними басейнами у ЗОШах, за словами міністра освіти, «біда» практично всюди: у Запорізькій, Полтавській, Тернопільській, Донецькій, Хмельницькій, Харківській областях та місті Севастополі з цим добром взагалі, як-то кажуть, «по нулях», порівняно непогано хіба що в Києві. Закарпаття в цьому контексті ще порівняно непогано виглядає, і поліпшить ситуацію зараз певною мірою басейн у Іршаві, який саме-саме на стадії введення в експлуатацію. Більше басейнів, каже міністр, хіба що у вишах, але й там не стільки, як би хотілося.
Про ситуацію в Закарпатті мовою офіційних цифр і фактів
Проте всі ці дані – загальні, хоча тенденції загалом по Україні спостерігаються однакові. Більше цікавить, що ж відбувається в рідному Закарпатті. А тут, як кажуть закарпатські чиновники, прогрес є: уже цьогоріч усіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи в краї охоплені 59,5 тисячі учнів, до занять спортом у дитячо-юнацьких спортивних школах, які знаходяться у віданні органів управління освіти та науки облдержадміністрації, залучено близько 10 тисяч дітей та підлітків. Про це говорить начальник управління освіти Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак.
За його словами, нині в області активно проводиться робота щодо розширення мережі спортивних гуртків та секцій, які діють на базі загальноосвітніх навчальних закладів, за рахунок годин варіативної складової навчального плану та введення додаткових годин гурткової роботи. Зокрема, з початку цього року на базі 316 названих навчальних закладів діють 726 спортивних гуртків та секцій, у яких у позаурочний час фізкультурною та спортивно-масовою роботою охоплені майже 22 тисячі учнів. Говоримо нині вже й про те, що в школах області займаються всіма видами спорту. Так, у навчальних закладах функціонують 835 спортивних майданчиків, у т. ч. 23 тенісні корти, 94 футбольні поля, 52 стрілецькі тири, 8 плавальних басейнів, 134 майданчики з тренажерним обладнанням тощо.
У початкових класах загальноосвітніх шкіл введено три години предмета «фізична культура і здоров’я» на тиждень. «Крім того, у навчальних закладах міст та районів області проводяться комплексні спортивно-масові заходи, спортивні ігри серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів «Старти надій», змагання з футболу на призи клубу «Шкіряний м’яч», дні здоров’я, туристські походи, етапи спартакіад, першостей з видів спорту, — розповідає Михайло Мотильчак. – У 2008/2009 навчальному році у 18 загальноосвітніх навчальних закладах області діють спеціалізовані класи спортивного профілю з футболу, легкої атлетики, гандболу, волейболу, баскетболу, де посиленою фізичною підготовкою охоплений 881 учень 5-9 та 10-12 класів».
Начальник управління освіти й науки також розповів, що в регіоні на сьогодні забезпечується діяльність позашкільних навчальних закладів та гуртків фізкультурно-спортивного спрямування. Цього року в 47 позашкільних навчальних закладах налагоджено роботу спортивних гуртків та секцій, в тому числі у 16 дитячо-юнацьких спортивних школах. Вчетверте проведено обласний фізкультурно-патріотичний фестиваль школярів «Нащадки козацької слави», участь у ньому взяли 18 команд – переможців міських та районних етапів фестивалю.
А тепер про проблеми.
Найбільш болісним питанням у роботі дитячо-юнацьких спортивних шкіл є рівень їхнього фінансування, особливо за такими статтями, як навчально-спортивна робота та придбання спортивного інвентарю і обладнання. Останнє у нас не оновлюється практично 15-20 років. Згідно з даними обласної СЕС, у 48 відсотках навчальних закладів відсутні спортзали, на території 91 відсотка шкіл, які знаходяться у сільській місцевості, не обладнано спортивні та ігрові майданчики. Найбільше таких загальноосвітніх навчальних закладів у Рахівському, Свалявському, Хустському, Міжгірському та Великоберезнянсь-кому районах.
Аналіз свідчить, що лише 14 відсотків закарпатських учнів охоплено фізкультурною та спортивно-масовою роботою за рахунок діяльності відповідних гуртків та секцій на базі навчальних закладів. У низці районів керівниками проводиться робота із розширення мережі гуртків фізкультурно-спортивного спрямування, які функціонують на базі загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок годин варіативної складової навчального плану та введення додаткових годин гурткової роботи. Однак ця робота є недостатньою в навчальних закладах Берегівського, Воловецького, Мукачівського, Рахівського, Тячівського, Ужгородського районів, а також міст Ужгорода, Мукачева та Берегова.
На сьогодні у навчальних закладах області нараховується майже 5 тисяч учнів, котрі за станом здоров’я зараховані до спеціальної медичної групи. Прикро, але з них відвідують відповідні заняття усього 65 відсотків. Через недостатню роботу відділів освіти Виноградівської, Міжгірської, Ужгородської та Хустської райдержадміністрацій у названих регіонах від 70 до 40 відсотків дітей, віднесених за станом здоров’я до спецмедгруп, не охоплені відповідними уроками фізичного виховання. А в навчальних закладах Перечинського, Іршавського районів та м. Чопа взагалі ніхто не займається з такими дітками, хоча для цього мали працювати спецмедгрупи.
Проблемним на сьогодні в Закарпатті залишається питання кадрового забезпечення для викладання уроків фізичної культури. За даними відділів та управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад, викладання цього навчального предмета здійснюють 932 педагогічні працівники, з них практично п’ята частина – без відповідної освіти.
Підготовку спортивного резерву здійснюють в області 33 спеціалізовані заклади з 34 видів спорту та 3 спеціалізовані школи олімпійського резерву. У зазначених школах займаються 19,2 тис. учнів, що становить 10,7% загальної кількості учнівської молоді у віці 6-18 років (середній показник по Україні – 13,5%).
Що робитимуть, аби поліпшити ситуацію
За результатами наради інформацію, як-то вже традиційно, «взяли до відома», а відтак розробили низку доручень, більшість їх роздали відповідним міністрам. Серед основного – розробити державну програму «Шкільний спортивний зал» на 2011-2015 роки, реформувати медичне забезпечення в ЗОШах, опрацювати питання створення Інституту фізичного виховання, рекомендувати Кабміну виділяти субвенції регіонам на придбання спортобладнання та інвентарю тощо.
З найважливішого. До 1 жовтня 2009 вирішили розробити та затвердити типові нормативи забезпечення дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів необхідним фізкультурно-спортивним інвентарем та обладнанням, а ще – опрацювати питання щодо започаткування іменних стипендій талановитим спортсменам, які досягли значних успіхів на міжнародних учнівських та студентських змаганнях тощо.
А ще на державному рівні вирішили, що наразі необхідне встановлення персональної відповідальності керівників навчальних закладів за належну організацію та забезпечення необхідного обсягу рухової активності дітей та студентської молоді (8-12 годин протягом тижня на одну особу).
Може, бодай це зрушить ситуацію в ліпший бік?
