У часи великої війни рекрутери стали не просто адміністраторами набору, вони перетворилися на посередників довіри, мотивації й надії.
Один із таких прикладів — співпраця двох представників системи комплектування: рекрутерки ТЦК м. Тячів Ольги та її колеги Олексія з 101-ї бригади ТРО 68-го батальйону.
«Олексій зателефонував до мене, представився, що він із 101-ї бригади ТРО 68-го батальйону і що його кандидат, обраний до нього в батальйон, бажає долучитися до лав Збройних Сил, оформлятися власне через наш відділ рекрутингу. Його це зацікавило, чому саме через наш відділ рекрутингу так і почалась наша співпраця» - говорить Ольга.
Цей контакт став початком глибшої співпраці, що згодом перетворилася на успішний і дієвий кейс направлений щоб допомогти бажаючим реалізувати себе.
«Я почав працювати з ТЦК м.Тячів не використовуючи його як ТЦК, а саме як такий landing page, тобто таку платформу, рекрутинговий центр, як сервісний центр, як ЦНАП », — ділиться рекрутер.
«Найкращим доказом нашої спільної роботи є те, що бійці, яких ми оформили, вже рекомендують нових. Якщо вони пройшли шлях і ще когось привели — значить, ми все зробили правильно», — говорить Олексій. Для нього найголовніше — це довіра. Бо між словом і ділом, одне велике море.
Їхня щоденна колаборація впливає не лише на статистику набору. Вона — про людяність. Про змогу дати іншим перепочинок, менше нарядів, більше передбачуваності, і найголовніше про збереження бойового потенціалу.
«Ми завжди відкриті до співпраці з іншим військовими частинами і готові надавати найкращі умови та якісне оформлення, і головне результат» - додає Ольга.
Такі історії показують, що в основі сучасного війська стоїть не тільки наказ і дисципліна. А ще — комунікація, довіра і спільна мета.
