Його текст оприлюднила Мукачівська греко-католицька єпархія.
Возлюблені в Христі брати і сестри!
У ці святкові Різдвяні дні свята Мати Церква запрошує нас до прослави народженого Христа, до зустрічі з Ним, до співу, який лине із серця переповненого неземною радістю. Справді, хіба можна не прославляти Бога, що в такий предивний і чудесний спосіб сходить з небесних висот до людей! Хіба можна залишатись байдужим, коли чуєш Благу Вістку, що Божий Син став одним із нас!
Патріархи, пророки та праведники Старого Завіту прагнули споглядати Боже обличчя, але Бог перебував в «недоступному світлі». Як не згадати прохання великого пророка і Боговидця Мойсея: «Якщо я знайшов ласку в Твоїх очах, покажи мені твою славу!» (Вих. 33, 18). Та Господь сказав Мойсею, що не можливо людині бачити Бога і залишитись при житті. Святий Петро Хрисолог такими словами описує це їхнє бажання: «предивні Божі діла розпалили в людських серцях полум’я Божої любові і упоїли їх почуття тією милістю, яка була для них ніби відкритою раною духа, завдяки чому вони запрагнули побачити Бога очима тіла»(1) . І сам Ісус Христос вказав своїм учням на це велике прагнення святих Старого Завіту: «Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули» (Мт. 13, 17).
17 грудня, в день свого 77 річчя Святіший Отець Папа Франциск коментуючи Євангеліє цього дня, такими словами висловився про пришестя Бога поміж нас: «Воплотившись, Бог творить історію з нами: Його радістю є поділяти своє життя з нами і це викликає в нас сльози: яка це любов, яка це ніжність!»(2). Тому свято Різдва Христового є зустріччю з Ісусом, а разом з цим – потіхою, таємницею потіхи – підкреслює Папа. Сучасній людині це свято говорить про чуйність і про надію. В зустрічі з нами Бог хоче показати дві речі. По-перше, щоб ми мали надію на те, що Він є Отцем, який завжди відкриває нам двері і ніколи їх не замикає. По-друге: щоб ми не боялися бути чуйними, бо коли християни забувають про надію і чуйність, то стають холодною Церквою, яка не знає куди йти і вдивляється в дочасні земні речі(3). А Божа простота нам каже: ідіть вперед, бо я є Отцем, який голубить вас. Ми живемо у світі, в якому дуже бракує надії, вміння пригорнути іншу людину, бути чуйними до стражденних. Тому в ці прекрасні Різдвяні дні особливо пам’ятаймо про бідних, страждаючих, переслідуваних, які потребують нашого тепла та допомоги.
Святий Августин сказав, що в Ісусі Христі Бог показав і дав нам дорогу, якою хоче провадити нас до призначеної нам цілі. Бог не обмежився тим, щоб Його Син показав дорогу, але Його самого зробив дорогою, щоб ми йшли нею, а Він нас провадить і веде сам(4).
Тож бажаємо вам, дорогі брати і сестри у Христі, щоб, укріплені Правдою, якою є Він сам, ви крокували до життя, яке є в Ньому.
Христос рождається! Славіте Його!
З архієрейським благословенням,
Кир Мілан, владика Мукачівський
Кир Ніл, владика-помічник
1) СВ. ПЕТРО ХРИСОЛОГ, Проповідь 147.
2) ПАПА ФРАНЦИСК, Римський оглядач, рік CLIII, н.290, стр. 8.
3) Пор. ПАПА ФРАНЦИСК, Інтерв’ю з Андеа Торнеллі 10 грудня 2013.
4) СВ. АВГУСТИН, Коментар на 109 Псалом.
