Фізична активність є чи не найважливішим фактором підтримки здорового тіла і духу. Вона впливає на життєдіяльність всього організму. При її відсутності фізичний стан людини стикається з низкою захворювань, та й психічне здоров'я не в найкращому стані.
Проблема сидячого способу життя є однією з найактуальніших проблем нашого часу, оскільки з розвитком фрілансу та інтернет-послуг рухова діяльність людини значно знизилася, що спричинило підвищення рівня смертності у зв'язку з різними захворюваннями.
Метою статті є розкрити величезну роль фізичної активності в житті людини і з'ясувати небезпечний вплив тривалого сидіння і малорухливого режиму на здоров'я, знайти вирішення колосальної проблеми, запропонувати альтернативу, аби звести її до мінімуму.
Питання не обійшло і пильне око вчених. На основі фактів було встановлено безпосередній зв'язок між здоров'ям і руховою діяльністю. Багато досліджень показало, що чим більше руху, тим більше сили й енергії, менший ризик передчасної смерті. Вчені запевняють: рух — це домінанта в життєдіяльності людини. Неправильне визначення пріоритетів, де те, що дає життєву енергію організму, на другому плані, або й взагалі без уваги, призводить до невтішних наслідків.
Як не парадоксально, одні технології позбавили людей руху, але інші надали можливість займатися спортом, не виходячи з дому. Для цього з'явилися спеціальні тренажери. Бігова доріжка дозволяє "пробігати" кілометри, залишаючись на місці. Це оптимальний варіант для тих, в кого насичений графік. Я бачу в цьому альтернативу, та вважаю, що все таки їзда на велосипеді або пробіжка на свіжому повітрі приносять більше задоволення.
Щодо небезпеки сидіння я переконуюся на власному досвіді, що сидячий спосіб життя — ворог для нашого здоров'я. Не варто шукати причину хвороби, знехтувавши руховою активністю: її відсутність є причиною багатьох захворювань. Навіть якщо вона не пов'язана напряму, то вкінці кінців виявляється, що була початком.
Тому, головну роль у нашому здоров'ї безумовно грає рух.
Чи задумуємося ми над тим, наскільки фізична активність є важливою у нашому житті? Можливо, ми не фанати спорту, але потрібно усвідомлювати, що рух необхідний для життя. Наш організм "не запитує" спортсмени ми, чи ні, та при постійній пасивності він стикається із серйозними проблемами. Якщо наша соціальна діяльність пов'язана із фізичною активністю, то відсутність спорту не є великою проблемою. Але сьогодення все більше заглиблюється в сферу інтернет-послуг, які в буквальному сенсі приковують нас до крісла. І в такому малорухливому режимі більша частина населення проводить день за днем. Так, яку шкоду для нашого здоров'я приносить сидячий спосіб життя і чому нам так необхідний рух?
Загалом до початку 15 століття проблема сидячого способу життя не була такою суттєвою. Переважали професії, які були пов'язані з важкою фізичною працею. Як не дивно, тією невеликою "сидячою" частиною були не стільки аристократи (вони часто були в активному русі на різних заходах), як ремісники. Вивчаючи умови праці, Едвард Сміт у 1864 році прийшов до висновку, що стан здоров'я кравців набагато гірший, ніж людей, які займалися сільським господарством, оскільки їх фізична активність була на низькому рівні.
Відтоді кількість робочих місць, які вимагали руху, почала скорочуватися швидкими темпами, збільшувалася кількість "офісних" професій; вони обмежили працівників у фізичній активності. Також з'явилися нові види дозвілля, такі як відеоігри, перегляд телевізору. А з розвитком і вдосконаленням транспорту люди стали пересуватися сидячи.
Пасивність зазвичай асоціюється з проживанням в містах, активність же — з проживанням в селах. І це підтверджують дослідження країн, що розвиваються. Спостерігаючи за темпами розвитку інформаційних технологій, стає очевидним, що наша пасивність також зросла.
Чим більше часу ми проводимо пасивно, тим слабшим стає наш імунітет, даючи змогу хворобам прогресувати в організмі. Крім того, що при відсутності або низькій фізичній активності функції організму заповільнюються і часто переживають збій, уже ослаблений імунітет немає сили боротися з іншими хворобам чи вірусами. При слабкому імунітеті в організмі можуть прогресувати серйозні захворювання, які можуть призвести навіть до фатальних наслідків.
Що ж відбувається в нашому організмі? Циркуляція крові — це процес для якого просто необхідний рух. Система кровообігу влаштована так, що від стоп кров піднімається догори, в цьому їй допомагають клапани, які знаходяться у венах і м'язи навколо судин. Завдяки скороченню м'язів вени здавлюються, проштовхуючи кров, а стікати їй не дозволяють мембрани. Таким чином кров добирається до серця. Через неактивний спосіб життя, в якому м'язи не скорочуються, відбувається погане кровопостачання до кінцівок. Нестача тепла в кінцівках рук і ніг призводить до зниження чутливості. Через заповільнену циркуляцію крові тепло по тілу розприділяється нерівномірно, а шкіра на певних ділянках набуває блідо-жовтого чи зеленкуватого відтінку. До того ж, наш організм не отримує в достатній кількості поживних речовин, які містяться у крові.
Через відсутність руху процес травлення, як і циркуляція крові, проходить дуже повільно. Це спричиняє важкість у шлунку, відбуваються збої в шлунково-кишковому тракті, м'язи пресу не виконують досконало своєї функції, яка передбачає стимуляцію перистальнику. Низька фізична активність призводить до зниження обміну речовин. Часто це стає причиною ожиріння, внаслідок чого ускладнюється робота діафрагми, порушується дихання, серце працює з додатковими навантаженнями. Крім того, зайва вага може призвести до цукрового діабету 2-го типу.
Сидячий спосіб життя є однією з причин серцево-судинних захворювань: через знижений відтік крові на стінках судин накопичується жир (з'являються бляшки), кровоносні судини зменшуються в діаметрі, тому кров не може нормально циркулювати, іншими словами розвивається атеросклероз. А це в свою чергу призводить до ішемії серця — захворювання, яке супроводжується порушенням кровопостачання міокарда. Як наслідок, він не може повноцінно функціонувати. На цьому "ланцюг" не закінчується: вищенаведені патологічні процеси призводять до ураження серцевого м'яза (інфаркту міокарда) і некрозу.
Нестача фізичної активності збільшує ризик інсульту. І це знову пов'язано з поганим кровопостачанням: судина, кров'ю якої кисень і поживні речовини переносяться до головного мозку, блокується тромбом, або розривається, тому мозок не може отримати ні кисню, ні поживних речовин. Так починається смерть його клітин.
Спостерігаючи за цим безкінечним ланцюгом патологій, вчені зробили висновок, що сидячий спосіб життя призводить до підвищення смертності. Вони встановили, що кількість смертей у світі від низької фізичної активності становить 6%. Це є 4-та зі значущих причина смерті від неінфекційних хвороб.
Варто зауважити, що досить часто ми сидимо неправильно: з кривою спиною, зігнутими плечима. При тривалому сидінні в такому положенні неправильно розприділяється навантаження на хребет, міжхребцеві диски стираються, а суглоби розтягуються, щоб пристосуватися до пози. Стискається грудна клітка, перешкоджаючи нормальній роботі легень, і кров не отримує достатньо кисню.
Виявляється, що поганий кровообіг, як наслідок малорухливості, є причиною багатьох проблем зі здоров'ям. В нашому організмі все настільки взаємопов'язано, що з появою одного недугу виникає цілий ряд проблем. Навіть целюліт не виняток: довготривале сидіння перешкоджає циркуляції крові і лімфи по тілу, тому вона застоюється, змінюючи структуру підшкірно-жирового шару тіла.
Сидячи за робочим столом, ми, звісно, працюємо розумово. Але інколи ми не отримуємо бажаного ефекту в роботі. І знову справа у заповільненому кровообігу, через що мозок не може якісно працювати. Тому тривале сидіння за певною задачею чи проектом не гарантує успішного результату.
Оправдовуючи свою пасивність, ми часто зсилаємося на те, що в нас немає часу, або можливості для відвідування спортзалу. Насправді ж, ми можемо витратити 1-2 години замість перегляду телевізора чи комп'ютера, для прогулянки в парку, їзди на велосипеді, чи гімнастики; а для здоров'я не обов'язковий спортзал. Завдяки такому режиму ми не тільки матимемо здорове тіло, а й скинемо внутрішнє навантаження, яке приносить розумова робота.
Фізична активність є повним антиподом сидячому способу життя. Вона відновлює і підтримує всі життєві процеси, зміцнює здоров'я, загартовує людину, робить її витривалою до несприятливих явищ довкілля.
Насамперед, фізичні навантаження покращують обмінні процеси. Для росту і оновлення клітин організму потрібне постійне надходження кисню і поживних речовин. Завдяки стимулюючій дії руху на кровообіг організм забезпечується всіма необхідними елементами. А для створення нових клітин, для нормальної роботи органів необхідна енергія, яку він і отримує в процесі обміну. При таких впливах покращується гуморальна регуляція і тканинний обмін.
Активний спосіб життя — "ворог" ожирінню, оскільки він пришвидшує метаболічні процеси, не дозволяючи зайвим калоріям залишатися під шкірою. У крові зменшується рівень холестерину і жирних кислот, і з вуглеводів утворюється менше жиру.
Вчений із Честерського університету Джон Баклі вважає, що, навіть стоячи на ногах, можна спалити 3,5 кг жиру протягом року (якщо говорити про боротьбу із зайвою вагою), за 3 години — 144 калорії, тому він рекомендує і за комп'ютером працювати стоячи, для чого є спеціальні столи. До того ж, це допомагає покращити кровообіг.
Завдяки фізичним вправам м'язи споживають глюкозу, жирні кислоти і ацетонові тіла, зменшується рівень цукру в крові. Рух стимулює дію інсуліну, організм краще засвоює глюкозу і стає більш стійким до прийому вуглеводів. Отож, ризик захворіти на діабет суттєво знижується.
Механізми головного мозку, які відповідають за умовні рефлекси, реалізуються завдяки активності центральної нервової системи (ЦНС), яка обумовлена фізичною активністю. Ці умовно-рефлекторні механізми дають змогу регулювати дії різних факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Фізичні вправи стимулюють їхню діяльність, допомагають набувати нових умовно-рефлекторних зв'язків і покращують уже присутні. Активний режим покращує дію основних нервових процесів, таких як гальмування і збудження, які в свою чергу здійснюють вплив на функціональність головних систем організму. Тому, в основі принципу роботи центральної нервової системи лежить рухова активність людини.
Саме робота м'язів підвищує тонус ЦНС, посилаючи до неї потік нервових імпульсів. Вона є домінантою у функціонуванні нервів і центрів. М'язова діяльність покращує дихання: розкриваються та розширюються бронхи та легеневі альвеоли, у легені надходить більше повітря: кров насичується киснем і забезпечує ним органи і тканини організму. Завдяки скороченню м'язів серця з'являються нові вінцеві судини, тому живлення серця покращується і воно стає більш витривалим до фізичних навантажень. Внаслідок забезпеченою киснем і поживними речовинами крові, циркулюючої до головного мозку, покращується мислення і пам'ять. Скорочення м'язів передньої стінки живота при м'язовій роботі стимулює перистальнику, а тому і функцію шлунково-кишкового тракту.
Є користь і для самих м'язів, оскільки вони отримують багато крові, насиченою поживними речовинами і киснем, за допомогою нових кровоносних капілярів, що утворилися при м'язовій роботі. Це сприяє збільшенню їх об'єму і витривалості: людина стає сильнішою, а також вирізняється гарною статурою. Так як до опорно-рухової системи, крім м'язів, входять і кістки, не можна не зазначити користь, яку приносить для них фізична активність. Оскільки покращується кровообіг, то кісткам завжди вистачає кальцію, вони стають міцнішими, тому значно знижується ризик перелому.
Рухова активність, зокрема спорт, допомагає знизити рівень стресових навантажень, оскільки швидкий обмін речовин послабилює підвищений ефект адреналіну. Фізичні вправи ліквідують надмірну кількість гормонів, тим самим допомагаючи організму залишатися в стані гармонії. Відчуття щастя, що виникає під час занять спортом є наслідком виділення ендорфінів, які виділяє гіпофіз за допомогою фізичної активності. Вона має велике значення при депресії, оскільки ендорфіни впливають і на мозок. Надто низький рівень їх в організмі може призвести до пригніченого психічного стану. Отож, спорт діє як антидепресант. А позитивні емоції, які він викликає, в свою чергу добре впливають на центральну нервову систему, підвищуючи її тонус і працездатність. І не лише на ЦНС, а й на діяльність системи дихання, серцево-судинної та інших систем організму. Варто займатися тим спортом, який нам найбільше цікавий, щоб пріоритетом було не лише покращення здоров'я чи сну, а сам спорт, від якого ми будемо отримувати приємні емоції: вони є також важливим фактором здоров'я. До того ж, фізичні вправи допомагають відволіктися від переживань і тривоги, ставлячи перед нами інші цілі, яких ми прагнемо досягти тут і зараз.
Вчені, досліджуючи спосіб життя і ризики смерті у 2020 році, визначили, що люди, які більше часу сидять, ніж рухаються, мають на 260% більший ризик померти передчасно, ніж ті, хто займається спортом мінімум півгодини на день.
Аналізом рівня смертності Штатів було встановлено, що 8% усіх смертей були наслідком низького рівня фізичної активності. Американські вчені з Національного інституту онкології дійшли висновку, що якби кожен американець був у руховій активності хоча б на 10 хвилин довше щодня, це б відвернуло понад 100 тисяч смертей у рік в США.
Ще за одним дослідженням, проведеним у Британії в 2015 році, було з'ясовано, що навіть 150 хвилин спорту на тиждень знижує рівень смертності на 25%.
Звичайно що, працюючи по професії, яка змушує нас більше сидіти, ми не зобов'язані залишати все і шукати роботу, що вимагає фізичної праці. Кожна сфера обслуговування потребує робітників. Але в такому режимі ми повинні самі дбати про те, щоб наш організм не "страждав" від тривалого сидіння. Потрібно робити хоча б невеличкі перерви під час роботи, поставивши перед собою завдання: не сидіти більше однієї години, не вставши, не розім'явшись, не прогулявшись. Навіть кілька хвилин руху полегшать функціональність організму, допоможуть запобігти застою крові і посприяють кращому метаболізму, а також додадуть м'язам більше енергії. До того ж, це допоможе мозку працювати краще, оскільки він виснажується від тривалого навантаження і нестачі кисню.
Під час довгого дня за "сидячою" роботою в офісі варто було б не їхати додому автомобілем, а пройтися. Якщо ж відстань надто далека, можна застосувати, як варіант транспорту, велосипед. На жаль, він незвичний у повсякденному використанні в нашій країні, особливо, для осіб з високим статусом, а варто було б віддати йому належне. У таких країнах, як Данія і Нідерланди, велосипеди, навпаки, в пріоритеті: середньостатистична людина там проїжджує понад 800 км за рік. При чому, його використовують всі, незалежно від віку і рангу. І це позитивно впливає на здоров’я не лише з точки зору фізичної активності, а й з екологічної, оскільки забруднення повітря від автотранспорту на незначному рівні. Отож, для підтримання енергетичного балансу організму, а також для позитивного настрою велосипед є оптимальним варіантом.
Щоб підтримувати здоров'я тіла і духу, потрібно приділяти час для спорту. Варто створити графік дня, правильно розставивши пріоритети. Ми можемо зробити своє дозвілля активним, замість перегляду телевізора, чи іншого "сидячого" відпочинку. Якщо ми нехтуємо цим, то робимо лише гірше для себе: сприяємо ослабленню організму, і наслідки можуть бути зовсім невтішні. Потрібно розуміти, що є головним. Здоров'я легко втратити, а повернути буває і неможливо.
Висновки
Сидячий спосіб життя є небезпечним для здоров’я людини: він порушує процеси нормального функціонування органів і систем організму. Без рухової активності імунітет «згасає», з’являються високі ризики до захворювань, організм стає піддатливий хворобам. До того ж, підвищується і ризик передчасної смерті.
Рух – домінанта здоров’я, адже він додає сили й енергії, покращує обмінні процеси в організмі, робить його стійким і витривалішим до негативних впливів довкілля. Імунітет стає міцнішим, тому хворобам не так просто «проникнути» в організм. Фізична активність позитивно впливає на психічний стан людини, вона є своєрідним «антидепресантом», знижує рівень стресу, сприяє кращій діяльності мозку. Ризик передчасної смерті є значно меншим при достатній руховій активності, оскільки рух - це активатор життєвих процесів організму.
Проблему сидячого способу життя можна вирішити будь-якими методами, які навіть не потребують колосальних змін, просто замінивши одне на інше, наприклад авто- на велотраспорт, пасивні види дозвілля на активні. Спорт грає дуже важливу роль у нашому житті, тому його необхідно внести до графіку дня і виділити хоча б 30 хвилин при неможливості займатися більше. Визначення пріоритетів у користь фізичної активності допоможе запобігти руйнівних наслідків для нашого здоров’я.
